Спільна справаНевеличке село Вівчицьк потопає в зелені. Тут живуть переважно ветерани праці, які прославили його трудом. Нині їм нічого не треба, крім здоров’я і щоб було де Богу помолитися.
Є в селі капличка. Тут відбуваються усі служби Божі за участю священика о. Петра з Голобської Свято-Георгіївської церкви. Громада обрала старостою Людмилу Слюсарчук, касиром – Раїсу Чос, Адам Самчук очолює ревізійну комісію.
Про капличку дбають усією громадою, а найбільше – Порфирій Новосад і названий актив. Тут завжди чисто, охайно, навколо – прибрано. Всі могили впорядковані, територія огороджена (на знімку).
Але справа в тому, що будівля стоїть ще з 1898 року – більше 100 літ! І як її не прикрашай, не підфарбовуй, а вона все-таки потребує капітального ремонту.
От громадськість Вівчицька і вирішила взятися за цю справу. Долучилися до неї не тільки жителі села, а й ті, хто колись жив і чиї рідні покояться біля каплички. Ще раніше зібрали кошти для облаштування ритуального місця для поховання покійників. А нині вже збирають гроші на перекриття покрівлі. Та цього мало, бо ще ж потрібні крокви, інші матеріали.
Всі турботи взяв на себе Адам Самчук. Раніше він жив у Голобах і був старостою місцевої церкви. З колишнім батюшкою о. Анатолієм спільно дбали про ремонт каплички, тож знає, скільки чого треба.
— Не можу, — каже, – спокійно спати. Все думаю, як то відремонтувати нашу святиню? Це безплатна, але благородна справа. Коли тут побували представники влади району Іван Смітюх, Борис Андріюк та тодішній Голобський селищний голова Аркадій Степанюк, то вони були задоволені виглядом будівлі і матеріально допомогли.
Нині ж ремонт каплички – це велика проблема. А не всі мають силу ходити до церкви в Голоби. От і сподіваємося: можливо, хтось допоможе нам.
Валентина ОСТАПЧУК.
Залишити коментар