Лялька-мотанка: оберіг і часточка душіЛюбов і ніжність душі в кожен свій виріб вкладає Людмила Козачук (на знімку). Вона з маленьких клаптиків тканини творить дива, перетворює їх на витвір мистецтва. Важко зрозуміти, як у життєвому круговороті, у безкінечній низці вчительських справ, домашніх клопотів можна викроїти час для улюбленого заняття. Але людські можливості безмежні. І як зізнається сама майстриня, головне — бажання. А його пані Людмилі, судячи з представлених робіт в Ковельському культурно-просвітницькому центрі, не бракує. Кілька десятків картин із ляльками-мотанками привезла жінка із свого рідного села Смідина Старовижівського району.
З раннього дитинства вона виготовляла іграшки з тканини. А нещодавно вирішила урізноманітнити цей вид українського мистецтва. Так з'явились об'ємні картини-аплікації з ляльками. Любить пані Людмила використовувати у своїх роботах лікарські рослини, які збирає власноруч. Каже, що мотанки, наповнені цілющими травами, мають чудодійну ауру, яка заспокоює, додає настрою.
"Ми не звертаємо увагу на щоденні речі, не замислюємось, що із звичайної бабусиної сорочки можна зробити шедевр мистецтва. А найчастіше ляльки-мотанки і створюються із старовинних домашніх речей, які уже вийшли з ужитку", — поділилась із присутніми авторка. Людмила Трифонівна показала найдорожчі її серцю ляльки, які вона зробила з одягу близьких їй людей. Кожен виріб особливий, наділений певними рисами характеру, має свій настрій і неповторну енергетику.
Лялька-мотанка відома в Україні як оберіг. З давніх часів її робили, аби привернути щастя, кохання та добру долю. Вона сприяла вдалому шлюбу та материнству, оберігала від злих духів, захищала малюків, приносила спокій і здоров'я.
Своє захоплення Людмила Трифонівна передає учням. Дівчатка, які приїхали на відкриття виставки вчительки, підтримали її та продемонстрували неабиякі знання українського фольклору, своїм автентичним співом передали колорит давнини, коли лялька-мотанка була чи не єдиною іграшкою сільської дітвори.
У пані Людмили — надзвичайно творча родина. Чоловік Володимир із молодшою дочкою Марічкою своїми співом додали ще більшої святковості та урочистості мистецькому дійству. Цей сімейний дует є частим гостем на концертах у рідному селі. Слова до однієї з пісень, яка прозвучала на вечорі, написала пані Людмила, автор музики – чоловік Володимир. Варто сказати, що і старша донька Леся – майстерна вишивальниця. Її роботи теж можуть побачити ковельчани. А особливою популярністю користуються оздоблені нею весільні костюми для наречених.
Із дебютом Людмилу Трифонівну привітав заступник міського голови Ігор Прокопів. Він подякував майстрині за надзвичайну виставку, неординарну презентацію і запросив до подальшої співпраці та запропонував організувати творчий вечір родини Козачуків у Ковелі.
Чимало теплих слів прозвучало на адресу жінки, яка за невеликий проміжок часу зачарувала присутніх своєю щирою українською душею, талантом, добрим серцем і, звичайно, — вишуканими роботами.
Усі бажаючі можуть їх оглянути впродовж місяця у виставкому залі культурно-просвітницького центру.
Відділ внутрішньої політики, організаційної роботи та зв'язків з громадськістю виконавчого комітету міської ради.
Фото з архіву відділу.
Залишити коментар