Міжнародна співпраця — додаткова можливість для розвитку регіонуРозвиток транскордонного, міжнародного та міжрегіонального співробітництва, економічна кооперація з країнами-сусідами, на переконання Президента Віктора Януковича, дозволяє регіонам України набути реального досвіду співпраці з регіонами країн–членів Євросоюзу, є важливим напрямом залучення іноземних інвестицій.
Саме тому впродовж 2010–2012 років на рівні держави реалізовано чимало заходів, спрямованих на стимулювання інвестиційної діяльності та фінансове забезпечення розвитку національної економіки, у тому числі – в регіональному аспекті.
Чинним законодавством України створюються всі можливі умови для забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності, незалежно від форм власності, ефективного інвестування в економіку країни, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.
На створення сприятливого інвестиційного середовища в Україні спрямований Закон "Про стимулювання розвитку регіонів".
Він передбачає цільове використання державних капітальних вкладень у розвиток виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури депресивних регіонів. А також гарантує державну підтримку, у тому числі фінансову, розташованим на цій території малим підприємствам, сприяння формуванню об'єктів інфраструктури, розвитку підприємництва.
У складі загального фонду Державного бюджету в Україні діє фонд регіонального розвитку, з якого виділяють кошти на співфінансування спільних міжнародних інвестиційних проектів для розвитку як цілих областей, так і окремих населених пунктів.
Крім того, з 1 січня 2013 року запрацював Закон про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки задля створення нових робочих місць.
Ним передбачено, що з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року суб'єкти господарювання взагалі не сплачуватимуть податку на прибуток, який отримали від реалізації інвестиційних проектів. Із 1 січня 2018 року по 31 грудня 2022 року такий податок для них становитиме лише 8 відсотків, і тільки з 1 січня 2023 року вони сплачуватимуть 16 відсотків податку, як і всі підприємства з 1 січня 2014 року.
Таку з цього часу ставку встановлено новим Податковим кодексом. Наразі ж основна ставка податку на прибуток в Україні – 19 відсотків, що й так найнижча у Європі, бо в Польщі – 25 відсотків, в Англії – до 40%.
Крім того, суб'єкти господарювання, які ввозитимуть для реалізації інвестиційних проектів з-за кордону устаткування та комплектуючі, до 1 січня 2018 року звільняються від сплати ввізного мита. А позаяк Україна зацікавлена у запровадженні новітніх технологій, щоб не було зловживань, законодавством чітко визначено, що таке обладнання має бути виготовлене не більше трьох років до моменту державної реєстрації інвестиційного проекту, раніше не було у використанні, до того ж не має аналогів в Україні.
Для зменшення енергетичної залежності України актуальним є ширше використання відновлювальних джерел енергії, запровадження енергозберігаючих технологій. Саме тому, згідно з Податковим кодексом, до 1 січня 2020 року не сплачуватимуть податку на прибуток виробники біопалива.
Це стосується і підприємств, які вироблятимуть на біопаливі одночасно електричну й теплову енергію, виготовлятимуть технічні й транспортні засоби, у тому числі самохідні сільськогосподарські машини та енергетичні установки, які споживають біологічні види палива. На цей же термін звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий ними від видобування та використання газу вугільних родовищ.
Таку ідеологію сповідує голова облдержадміністрації Борис Клімчук.
На Волині діє Регіональна програма залучення інвестицій в економіку області на 2010–2020 роки. У ній визначені основні напрями роботи влади в інвестиційній діяльності.
Зокрема, усунення зайвих регуляторних перешкод у реалізації права суб'єктів господарювання на здійснення інвестиційної діяльності, стимулювання залучення внутрішніх та іноземних інвестиційних ресурсів у господарський комплекс області, створення сприятливого інвестиційного клімату та розвиток зовнішньоекономічної діяльності.
Як зазначив голова ОДА Борис Клімчук, доповідаючи Президенту Віктору Януковичу під час його перебування у Луцьку, цивільна влада області не бореться з корупцією (це завдання правоохоронних структур), а створює умови для її мінімізації. Так, в області відкрито 9 сервісних центрів обслуговування платників податків, а в Луцьку – Центр надання адміністративних послуг. Він працює за принципом "єдиного вікна" і "відкритого офісу", а той, хто ухвалює рішення, не перебуває в безпосередньому контакті із заявником.
Крім того, діє сайт "Адміністративні послуги органів виконавчої влади Волинської області", який щодня відвідує по 500-600 людей. Нещодавно запрацював ще один web-портал – з графіками перевірок для підприємців.
При облдержадміністрації діє рада вітчизняних та іноземних інвесторів. Усе це допомогло вивести Волинь у число лідерів розвитку інституцій для бізнесу в державі. За оцінкою міжнародних експертів, умови для ведення бізнесу в області – на рівні Словенії та Польщі.
Уже зараз визначено перелік інвестиційних проектів та пропозицій підприємств, установ і організацій області, які на період до 2020 року потребують залучення більш ніж 829 млн доларів США. З них відібрали 5 проектів у пріоритетних галузях економіки, загальною кошторисною вартістю 815,3 млн грн. Нині вони перебувають на розгляді в Мінекономрозвитку.
Важливим для соціально-економічного розвитку області є залучення коштів міжнародної технічної допомоги.
Зокрема, установи та організації області беруть активну участь у реалізації Програми прикордонного співробітництва "Польща-Білорусь-Україна 2007–2013". В рамках Програми відбулося три конкурсні відбори проектних заявок.
У першому раунді Волинь виборола право на реалізацію 5 проектів. За результатами другого і третього конкурсних відборів наша область стала учасником ще низки проектів транскордонного спрямування.
Загалом у нашому краї протягом 2013–2015 років впроваджуватимуть 30 регіональних, а також 4 інфраструктурні транскордонні проекти, які передбачають модернізацію державного кордону. Для їх реалізації Європейський Союз спрямовує понад 25 млн євро.
А в рамках транскордонного об'єднання "Єврорегіон "Буг" зреалізовано проектів на понад 10 млн дол. США, левова частка яких спрямована на облаштування прикордонної інфраструктури.
Область також бере участь у розробці нової Програми прикордонного співробітництва "Польща-Білорусь-Україна" у рамках Європейського інструменту сусідства на фінансову перспективу 2014–2020 років.
"Ми втілюємо сьогодні низку серйозних спільних програм в різних галузях, – розповів Борис Клімчук учасникам семінару з питань перспектив розвитку транскордонного співробітництва України та Польщі, Словаччини, Угорщини, який відбувся у вересні цього року. – Зразковим прикладом цього є модернізація автомобільного пункту пропуску "Ягодин", який ми називаємо волинськими воротами в Європу.
На черзі – реконструкція митного переходу "Устилуг-Зосін". До речі, на його модернізацію Євросоюз обіцяє виділити понад 6,5 мільйона євро. Реалізацію проекту заплановано завершити у 2015 році.
Завдяки транскордонному співробітництву підвищується інвестиційна привабливість нашого краю, йде пожвавлення економіки.
Так, лише у минулому році обсяги товарообігу із Польщею та Білоруссю зросли відповідно на 120 та 530 відсотків. Із 250 млн дол. США загальних іноземних інвестицій в економіку регіону понад третина – польського походження.
Також в області реалізується спільний проект ЄС та Програми розвитку ООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду". За п'ять попередніх років у рамках цього проекту реалізовано 120 мікропроектів сільських територіальних громад.
Понад 80 відсотків проектів спрямовані на заходи з енергозбереження (заміна вікон, дверей, дахів, реконструкція системи опалення і відновлення вуличного освітлення) та заходи для поліпшення якості надання медичних послуг громадянам (ремонт ФАПів та закупівля необхідного обладнання). Освоєно понад 19 млн грн, з яких: 8 млн грн – кошти проекту, 1,5 млн грн – кошти територіальних громад області та 9,5 млн грн – кошти місцевих бюджетів.
Але не тільки отримані гроші (хоч і без них не обійтися) є визначальними у цій роботі. Основними результатами впровадження мікропроектів є отриманий досвід самоорганізації жителів Волині, які починають усвідомлювати, що без їхньої активної участі неможливо досягти позитивних змін.
Василь НЕЧИПОРУК.
Залишити коментар