Поняття Конституції в перекладі з латини означає «встановлення, заснування, устрій».
Конституція має основний, установчий характер, закріплює основи суспільно-економічного ладу держави, її форми правління, національно-територіального устрою, організацію і систему державної влади і місцевого самоврядування, встановлює принципи їх функціонування, визначає основні права, свободи і обов’язки людини і громадянина, створює політико-правові умови формування структур громадянського суспільства, встановлює принципи законності та правопорядку.
Винятковість Конституції як правового документа полягає, насамперед, у тому, що у своїх кращих історичних зразках вона є актом не стільки держави, скільки громадянського суспільства. Саме народжені громадянським суспільством конституції і сьогодні є зразком для конституційної законотворчості молодих держав.
Конституція України відповідно до її ст. 160 набрала чинності з дня її ухвалення Верховною Радою України — 28 червня 1996 року. Моментом вступу в дію Конституції України є оголошення результатів голосування за проект Конституції України в цілому на пленарному засіданні Верховної Ради України.
Конституція має всеосяжний об’єкт регламентації та впливу. Так, Конституція України 1996 р. якісно відрізняється від попередньої Конституції УРСР обсягом регулювання широкого кола суспільних відносин — політичних, соціальних, духовно-культурних, закріпленням нового статусу особи і громадянина, суспільства і держави, органів державної влади і самоврядування, принципів роботи державного апарату та ін.
Конституційні норми є вихідними (первинними) засадами для діяльності державних органів і посадових осіб, політичних партій, громадських організацій і громадян.
Суворе і точне дотримання Конституції — найвища норма поведінки всіх громадян, громадських об’єднань, комерційних організацій, державних органів і посадових осіб.
Мирослава ТОЙБ,
головний спеціаліст Ковельського міськрайонного управління юстиції.
Залишити коментар