Ступив на поріг ювілейНадворі – осінь. Польові роботи уже завершилися, тож селяни мають більше часу, аби поринути у спогади. Коли більша частина життя уже позаду, душу огортають роздуми про пережите. Заново згадуються усі основні моменти життя. У кожного із нас вони різні, однак усі ми єдині у прагненні бути щасливими.
Герой моєї розповіді – Григорій Степанович Поліщук із Вівчицька щасливий від того, що має міцну сім'ю, люблячих доньок, котрі не віддаляються від батьків, хоча й мешкають у Києві, летять до рідного дому, немов ластівочки.
От і нещодавно приїхали, аби привітати рідного батька із ювілеєм –15 листопада Григорію Степановичу виповнилося 80 років.
Дитинство і юність ювіляра промайнули в невеликій селянській хатині. Працювали тяжко, однак великих статків, як і більшість на той час, не мали. Григорію було лише десять років, як від рук поляків загинув батько. Ця кривава подія назавжди залишила гіркий слід у свідомості хлопця. Тяжко пережила втрату й матір, залишившись вдовою із двома малолітніми дітьми.
Дитинство Григорія передчасно закінчилося. Довелося усю чоловічу роботу брати на себе. Ой як важко було, та нічого не вдієш, – треба було якось виживати.
А далі з 1952 по 1955 роки – служба в армії у Миколаєві.
Від діда-прадіда Григорій Поліщук перейняв любов до землі-годувальниці та хліборобської праці. Після повернення із армії певний час заготовляв деревину на стовпи. Та молодого чоловіка весь час тягнуло до техніки, тож згодом він вступає на курси трактористів у Луцьку.
І ось заповітна мрія здійснилася – Григорій Степанович за кермом трактора. Працював на совість. Найбільше любив орати. Дивився чоловік на ріллю і уявляв, як ниву засіють і згодом на ній з'являться сходи. За добропорядність, працьовитість Григорія Поліщука обрали ланковим із обробітку цукрових буряків.
Тут, у рідному Вівчицьку, знайшов і особисте щастя. Свою долю Григорій Степанович поєднав із долею Зінаїди Карпівни, якій завдячує не лише сімейним благополуччям, а й життям. Адже, коли у нього в результаті нещасного випадку на виробництві почалися серйозні проблеми із здоров'ям, саме завдяки турботі та підтримці люблячої дружини-медсестри та доньок Олени і Ольги йому вдалося знову стати на ноги, за що він їм безмежно вдячний.
Гарно відгукуються про ювіляра і сусіди, адже чоловік завжди намагається усім допомогти, чим може підтримати.
Тож нехай доля дарує ювіляру ще багато щасливих років при міцному здоров'ї, радість та втіху від рідних і близьких!
Лідія ГАРЛІНСЬКА.
НА ЗНІМКУ: Григорій ПОЛІЩУК (крайній праворуч) з рідними.
Фото з домашнього архіву.
Залишити коментар