Пауза не означає зривПодії на євромайданах в обласних центрах і столиці держави засвідчили, що питання ухвали Угоди про асоціацію з ЄС вкотре розділило суспільство.
Опозиція задля відвертого піару маніпулює популярними гаслами про запровадження безвізового режиму, примарні європейські зарплати та пенсії. Однак уперто замовчує про можливу економічну кабалу.
Опозиція на майданах виголошує ті вимоги до ЄС, які від Євросоюзу вимагає й сам Президент України та Прем'єр. "Тоді який сенс в чомусь звинувачувати Януковича й Азарова?" – все частіше запитують поміж люду.
Варто нагадати, що пауза в процесі підписання Угоди лежить винятково в економічній площині. Хіба винна влада в тому, що прагне для українців вигідних умов інтеграції в ЄС?
Під час переговорів із Євросоюзом керівництво держави постійно наголошувало на неприпустимості зниження в Україні соціальних стандартів.
Як зазначив у телепрограмі "Шустер Live" Прем'єр-міністр Микола Азаров, підписання Угоди не означає автоматичне встановлення в Україні європейських зарплат і пенсій – це відверта брехня.
Насправді ж Європа вимагає від України замороження зарплат, відмови від соціальних виплат і пільг, доведення цін на газ для населення до економічно обґрунтованого рівня, припинення дотацій сільському господарству, підвищення платні за комунальні послуги, доведення цін на харчі до європейських (за умов "заморожування" зарплат), відмови від державного фінансування охорони здоров'я та освіти.
Пенсійний фонд мусить бути приватно-комерційним. Тобто, якщо ви старий і хворий, – ваше місце під брамою благодійного фонду. Маєте купу дітей – ніяких допомог для матерів-героїнь.
На цьому тлі зрозумілими є слова відчаю Прем'єра Азарова до опозиції: "Хіба такої євроінтеграції ви хочете для українців?".
Невтішні настрої цілком поділяють і за океаном. Американська газета New York Times пише. «За умови підписання Угоди з ЄС Україна може опинитись перед таким пресингом Росії, для подолання якого пропонованих Європою коштів виявиться замало».
"Європейці мусять бути готовими до того, щоб забезпечити Україні аварійні поставки газу і можливий кредит за участю МВФ, – констатує видання. – Європа виглядає не надто готовою брати на себе більшу відповідальність за недієздатну економіку України".
Водночас, в "Українській правді" журналіст Мустафа Найєм зазначив: під час зустрічі з Президентом Віктором Януковичем єврокомісар з питань розширення ЄС Штефан Фюле "почув про 5,5 мільярда доларів США, які Україна втратила в торговельній війні з Росією, і ще 3 мільярди збитків, які втратить країна до кінця року". Загалом від підписання Угоди українська економіка недоотримає 160 млрд дол.
Та замість конкретних пропозицій, як компенсувати ці втрати, Фюле заговорив про законопроекти і про пришвидшення вирішення питання Юлії Тимошенко. Єврокомісар добре знав, що законопроекти, спрямовані на євроінтеграцію, успішно ухвалюють у Верховній Раді. А питання Тимошенко теж мали вирішити, проголосувавши за Закон про можливість переривання терміну відбування покарання на час лікування за кордоном.
Напевно, Штефану Фюле не було що сказати про готовність компенсувати втрати України від підписання Угоди. Поки що Україні в рамках Угоди Євросоюз офіційно пропонував 1 млрд євро на 7 років, хоча потрібні сотні.
Наступне питання – де наша гордість, прагнення бути рівним серед рівних, самодостатність України, про яку полюбляє говорити опозиція? Чому євроспільнота упереджено ставиться до України? Чому нам пропонують мізерну допомогу, коли іншим державам, які підписували подібні угоди, виділялися в десятки разів більші кошти в рамках політики вирівнювання, тобто, зближення держав в рівнях розвитку і розвитку європейської територіальної співпраці?
Для прикладу: сусідня Польща з моменту вступу до ЄС 1 травня 2004 року отримала майже 85,3 млрд євро. Ці кошти – гігантські порівняно з тими, які пропонує сьогодні ЄС Україні. Завдяки допомозі Польща зуміла модернізувати економіку, створити нові робочі місця, подолати відсталість у технологіях.
Далі – більше: торік із бюджету ЄС та ж Польща отримала майже 12 млрд євро. А на 2014-2020 роки для Польщі закладено аж 105,8 млрд євро! Нам пропонують 1 мільярд євро на сім років. Чи могла погодитися українська влада на це? Запитання риторичне. Однак не для опозиції, яка замовчує ці розрахунки і затято твердить про "доленосні вигоди України від підписання Угоди з ЄС".
Чи це означає, що двері в Європу для України зачинені? Зовсім ні, вважають європейські політики, зокрема, єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле. У Брюсселі 22 листопада він зазначив, що Угоду про асоціацію можливо підписати на майбутньому саміті Україна-ЄС в лютому-березні 2014-го.
"Українці попросили про паузу, і ми поважаємо це рішення, – зазначив єврокомісар. – Важливо, що двері залишаються відчиненими, ми не відмовляємося від українського народу, ми не відмовляємося від європейських прагнень українців".
Цілком вірогідно, що Європа зрозуміла прагнення України виключити можливі ризики в разі підписання Угоди і тепер всерйоз задумалася над тим, чим вона може допомогти.
Олег КОЛОДІЙ.
Залишити коментар