Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і протягом трьох робочих днів винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
У даній постанові державний виконавець надає боржнику строк для самостійного виконання рішення до 7 днів (для виконання рішення щодо виселення – 15 днів) з моменту винесення постанови, та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Поняття "виконавчий збір" у Законі "Про виконавче провадження" відсутнє, але з практики Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ відомо, що за правовою природою виконавчий збір – це певна грошова сума, яка стягується з боржника (фізичної чи юридичної особи) у разі невиконання рішення суду або інших органів (посадових осіб) у строк, встановлений державним виконавцем для самостійного його виконання.
Виконавчий збір становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника – фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника – юридичної особи.
Окрім того, виконавчий збір стягується з боржника у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Сама ж постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Виконавчий збір – це кошти, які стягуються з боржника, якщо ним самостійно не виконано рішення у строк, що встановлюється державним виконавцем.
Слід зазначити, що законодавством передбачено категорії рішень, за якими виконавчий збір не стягується. Це виконавчі документи про конфіскацію майна, про стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і стягнення штрафів, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
У разі, якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми. У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених Законом (стаття 49), якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Таким чином, виконавчий збір – це вид майнової відповідальності боржника, який не виконав без поважних причин у строк, встановлений державним виконавцем для самостійного виконання вимог виконавчого документа.
Олена КНЯЗЮК,
старший державний виконавець ВДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції.
Залишити коментар