Моє місто – Ковель. Я люблю його. Люблю, тому що воно моє, рідне, затишне, найкраще!
Упевнена, що і для туристів тут знайдеться немало цікавинок. Давайте проведемо уявну екскурсію наймилішими місцями нашого міста.
Отож, почнемо з однієї з наймолодших, проте найвідоміших та найвеличніших пам’яток – пам’ятника Тарасові Шевченку. На березі Турії гордо височіє постать Великого Кобзаря. Його проникливий погляд стежить за нашим життям, а ми, в свою чергу, ні на хвилину не забуваємо про нього – світоча нашої літератури та великого художника.
Чи знаєте ви, що цей пам’ятник є найвищим у світі серед пам’ятників Тарасу Шевченку? Думаю, буде доцільним ще раз відвідати це місце, ще раз поглянути на постать Кобзаря, ще раз зануритись у його вірші... Тим паче, що Шевченко відвідував наш край. Його враження вилились у збірку «Варнак».
Ще одна споруда, яка варта уваги, – це «стара» аптека, або ж аптека Фрідріксона. Ця будівля подолала важкий шлях довжиною не в одне століття. Збудована 1799 року на вулиці Луцькій (тепер Незалежності). Чи варто говорити, що ця аптека є однією з перших в Ковелі? Навіть більше: вона є однією з перших у Волинській області.
Фрідріксон зробив велику справу, відкривши аптеку. Таємнича будівля інколи була схожою на будинок алхіміків, дала шанс на життя не одній людині. Варто зазначити, що серед клієнтів була й сім’я Лесі Українки. Також не оминав аптеки письменник і композитор Модест Левицький. Це говорить про її престиж та професійність працівників.
«Стара» аптека пережила Першу світову, під час Другої світової постачала ліки у Скулинській ліс, і цим врятувала життя не одного вояка. Після 1944 року вона повністю відновлює свою роботу, проте опікується нею вже не династія Фрідріксонів, а Омелян Клінгер. Але це не вплинуло на її престиж.
Навпаки: аптека розвивалася. Збільшилась кількість ліків, які вона виробляла, а разом з цим – і кількість клієнтів.
1968 рік став для аптеки переломним – вона припинила своє існування. На другому поверсі розмістилася санепідемстанція, на першому – магазин «Овочі». Час зробив свою справу, будівля почала руйнуватися. Але, розуміючи всю цінність будівлі, її відреставрували, і у 2009 році «стара» аптека знову відкрила свої двері для відвідувачів.
Ці дві пам’ятки, як на мене, має відвідати кожен турист, але, в першу чергу, – ковельчанин. Чому саме ці дві? Перша – пам’ятник великому Кобзарю – символізує мудрість, силу і величність не лише Ковеля, але і всієї України.
А друга – аптека Фрідріксона – місце, де тисячі людей отримали шанс на друге життя. Ці пам’ятки дійсно заслуговують на повагу.
Моє місто – Ковель. І я люблю його!
Тетяна ЛОМАКОВА.
Залишити коментар