Словом і музикоюВ міському культурно-просвітницькому центрі відбувся літературно-музичний вечір, присвячений життєвому і творчому шляху визначного українця – композитора, піаніста, педагога, хорового диригента, громадського діяча Миколи Лисенка.
З іменем М. Лисенка пов’язана епоха становлення української професійної музики, театру та мистецької освіти в Україні.
Родове коріння Лисенків сягає глибин нашої історії і фіксується з XVII століття. Нащадок древнього роду поєднав у собі заповідану предками відданість національній ідеї та хист до державно-просвітницької роботи з непересічним музичним обдаруванням.
Однією з вершин творчості композитора є музика до «Кобзаря» Т. Г. Шевченка, поезія якого, ніби вінок, обрамлює творчість Лисенка. На прохання Львівського товариства «Просвіта» було написано «Заповіт».
Політика царського уряду (Емський указ 1876 року) спрямовувалась на знищення української мовної свідомості. Однак М. Лисенко займав непохитну позицію щодо статусу українського слова в музичній творчості. У своїх численних творах він звертався до українських авторів (Івана Франка, Лесі Українки, Олександра Олеся та інших), а коли брав за основу вірші інших авторів (Г. Гейне, А. Міцкевича та ін.), то завжди – в перекладах М. Старицького, за що переслідувався і був під пильним наглядом царського уряду.
З легкої руки композитора виник гурток «Молода література», котрий дав путівку в життя Лесі Українці, Людмилі Старицькій-Черняхівській, Володимиру Самійленку та іншим авторам початку XX століття.
В останній період життя М. Лисенко звертається до царини духової музики і пише низку визначних творів. Йому судилося стати автором двох національних гімнів, котрі утверджують духовну велич Людини і Народу. Один із них – «Вічний революціонер» (1905 р.) – на вірші І. Франка, інший – на вірші О. Кониського (1885 р.) – всесвітньо відома тепер «Молитва за Україну» – «Боже Великий, Єдиний», яка затверджена офіційним гімном Української православної церкви Київського патріархату.
Творча спадщина композитора величезна. Митець не просто закладав основи українського професійного виконавства, а всіма засобами намагався вивести своїх слухачів «з хуторянських обставин у найвищий європейський світ».
На вечорі прозвучали твори композитора у виконанні Ренати Вашук, Галини Оксіюк, Олени Дідух, Дениса Чабана, Наталії Заворотинської, Інни Биги, Ольги Середи, Вікторії Степанюк, Юлії Капітули. Ведучі вечора Жанна Петручик та Світлана Вавриш ознайомили присутніх з життєвим та творчим шляхом Миколи Лисенка. Мультимедійний матеріал майстерно підготував завідуючий відділом автоматизації комп’ютерних бібліотечних систем Олег Котік.
Успішній підготовці та проведенню вечора сприяла тісна співпраця Ковельської філії «Союзу Українок», школи мистецтв, міського відділу культури, центральної районної бібліотеки.
Галина ГОЛУБОВИЧ,
заступник голови Ковельської філії «Союзу Українок».
НА ЗНІМКУ: учасники літературно-музичного вечора.
Фото з архіву автора.
Залишити коментар