Хоча редакція газети і вирішила завершити дискусію довкола діяльності обласного благодійного фонду «Майбутнє Волині» нотатками Марії Хотинської, проте, вважаю, що також маю право особисто висловити свою позицію.
Я прошу вибачення у читачів, що так звана «дискусія» виходить за межі формату громадсько-політичної газети і схиляється у бік жовтого бульварного чтива. Не мав наміру брати в цьому участі, але в опусах Хотинської, всупереч думці членів правління, наглядової ради та засновника Фонду, дається суб’єктивна оцінка діяльності Фонду.
Крім того, автор дозволяє собі давати оцінку Українській Народній Партії, маючи поверхову уяву про сучасні політичні процеси та, очевидно, виконуючи певне політичне замовлення.
Прикро, що в своєму нестримному бажанні дрібної помсти за втрату впливу на діяльність Фонду Хотинська посміла використати славної пам’яті ім’я головного редактора газети «Волинь-нова» Степана Дорофійовича Сачука і одягнути свою ненависть у шати «високоморальності».
Вважаю доречним нагадати Хотинській, що згідно з власноруч написаною заявою вона офіційно звільнилась за станом здоров’я, а, за неофіційною версією, була звільнена через те, що намагалась одноосібно розподіляти кошти, визначати політику Фонду всупереч волі засновника.
Крім того, члени правління Фонду та його наглядова рада вважають, що своїм добрим ім’ям фонд «Майбутнє Волині» завдячує безкорисливості та громадянській позиції його засновника Івана Омелянюка, а не «численним виступам» Хотинської, як вона сама про це пише.
Шкода, що Хотинська так і не зрозуміла, що висвітлення діяльності у пресі, через власний сайт не «показуха», а одна з умов функціонування будь-якої успішної організації.
Що стосується «використання бренду Фонду у політичних цілях», то Хотинська, як завжди, значно перебільшує. Можливо, вона буде подивована, але досі переважна більшість голів районних та міських організацій Української Народної Партії не знають, що я є головою правління благодійного фонду, оскільки при виборах у 2010 році партійного лідера і по сьогоднішній день для наших членів партії важливі інші якості, ніж те, які людина обіймає посади.
Даруйте, але особисто для Хотинської змушений провести політичний урок: група депутатів Української Народної Партії у Верховній Раді в складі 6 осіб входить до фракції «Наша Україна-Народна Самооборона». Вона була і є надійним ідейним стрижнем цієї фракції. Жоден з них не став «тушкою», на відміну від багатьох інших депутатів.
Особисто мені та членам Української Народної Партії не соромно за діяльність та позицію народних депутатів від УНП. І на відміну від Хотинської, ні я, ні депутат трьох скликань районної ради Лідія Іванівна Козуля партій не змінювали і змінювати не збираємось.
Українська Народна Партія завжди вела послідовну, чисту, відкриту політику і пропонує шляхом проведення праймерізу, публічних дебатів та обговорень визначити кандидатів на мажоритарні округи від опозиційних сил і категорично не сприймає нав’язування з Києва «достойних кандидатів».
Тільки місцева громада має право на визначення кандидата у депутати Верховної Ради, адже прийшла пора нам всім згадати, чому їх називають народними.
І оскільки Хотинська у своїх амбіціях заходить настільки далеко, що вважає себе чи не єдиним «моральним авторитетом» в місті, то смію зауважити: щоб бути справді такою, треба пам’ятати і неухильно виконувати одну із заповідей Господніх: «Полюби ближнього свого, як самого себе».
Ігор Верчук,
депутат Ковельської районної ради, голова Волинської обласної організації Української Народної Партії,голова правління обласного благодійного фонду «Майбутнє Волині».
Залишити коментар