"Дружок"Вони зустрілися на вузькій доріжці дачного масиву. За 5 кроків одне від одного зупинилися.
– Ти куди прямуєш? – запитав Толян незнайомця.
Той зацікавлено схилив голову і розглядав зустрічного. Погляд був мирним, але відчувалася настороженість і допитливість.
– А що то за "мода"? – більше себе, аніж незнайомця, запитав Толян. – В тебе ж вуха обрізані. Яка жорстокість! Якому дурневі прийшло в голову так познущатися над тобою?
Захотілося пошкодувати, погладити незнайомця, але той відбіг назад.
– "Дружок", іди сюди! Давай я буду називати тебе "Дружком"! – примирливо сказав Толян.
"Дружок" не поспішав брататися, і на пропозицію не реагував. В його уяві кожен двоногий був агресором, готовим на злі вчинки.
– Ну, як хочеш! – махнув рукою Толян і пішов.
Через тиждень вони зустрілися знову. У Толяна в пакеті були смачні курячі кісточки.
– "Дружок", іди сюди! Я тобі таку смакоту приніс!
"Дружок" не реагував. Страх, що двоногий заманить його в пастку і буде знущатися, перемагав.
Дружба завжди будується на довірі. Друг в біді підставить плече, підтримає словом, розрадить потаємне і не розголосить його. І головне – не зрадить.
"Дружок" не знав, хто перед ним – добропорядний друг чи агресивний ворог.
Толян кинув на траву делікатесні кісточки і пішов.
"Дружкові" дуже хотілося посмакувати делікатесами, але стримував себе. Тільки впевнившись, що близько нікого немає, підійшов до ласощів.
Так тривало більше місяця. Одного разу "Дружок" прийшов з "Рижиком". "Рижик" був довірливим, сміливим і веселим. Він став бігати навколо Толяна. Ставав на задні лапи. Вимахував радісно хвостом і без перестороги випрошував ласі шматочки їжі.
"Дружок" довго спостерігав за своїм другом і, настороживши обрізані вуха, дивувався: "Як це він не боїться двоногого незнайомця?". А той, випросивши смачну кісточку, забирав її, відбігав і влаштовував маленьку трапезу.
Вивчивши породу, поведінку своїх нових друзів, Толян зрозумів, що це – два братики.
Вони зустрічалися майже кожного дня. Накінець "Дружок" дозволив себе погладити. Але коли Толян торкнувся вух, той відскочив, – страх дався взнаки. В його уяві знову з'явилася картина жорстоких тортур.
Звідки "Дружкові" було знати, що більшість двоногих старається дотримуватися інших законів: "люби ближнього і ворога свого, не ображай братів своїх менших"?
Він не знав найвищої істини існування в цьому світі: "Любов і доброта – всепереможні".
Та, нарешті, крига скресла. В якийсь із днів "Дружок" підійшов до Толяна, довірливо підставив шию, щоб той його погладив.
Тепер вони зустрічалися щодня. Про щось "розмовляли". "Дружок" отримував свою порцію ласки і їжі.
Щоб чимось віддячити Толяну, він старався не допускати до будиночка чужинців. Йому допомагав у цьому братик "Рижик".
Вони часто гуртом ходили в ліс. Всім було цікаво. Навіть Сонце усміхалося задоволено. Воно тішилося, що на Землі з'явився ще один мирний куточок, де панує дружба, доброта і довіра.
А Толян ще раз переконався у правильності свого життєвого кредо: "Не будь переможений злом – перемагай зло добром".
Любомир ФІАЛКО.
Залишити коментар