Місто-воїн, місто-трудівникЙого історія починалася ще з IX століття, коли тут було створено староруське поселення. І ось з тієї сивої давнини на мапах та у серцях людей живе місто, ім’я якому – Ковель.
Кожен справжній ковельчанин знає легенду про назву міста. Вправний коваль викував меч самому Данилу Галицькому. Той здобув цією зброєю собі і всій Україні не одну перемогу. Велів тоді князь назвати поселення на честь коваля. Спочатку було село Ковле, сьогодні маємо уже сучасну назву – місто Ковель.
Непроста історія нашого краю. Немало випробувань випало на долю поселення, що розкинулось на березі Турії. Немало було і приємних моментів.
Мало хто знає, що, починаючи з Середньовіччя і аж до 1805 року, у Ковелі був замок. Справжній. З мурами, вежами, таємницями. Знищений пожежею, був остаточно зруйнований у 1805 році за наказом графа Сергія Каменського.
У різні часи керували Ковелем такі історичні постаті, як князі Сангушки, королева Бона, князь Андрій Курбський... У 1518 році для нашого міста сталася непересічна подія – йому було надано Магдебурзьке право. Василь Сангушко дозволив «закласти у своєму селі Ковле місто на магдебурзькому праві, заселити його і щорічно влаштовувати дві ярмарки».
Коли у 1648-1649 роках Україну охопила хвиля національно-визвольних повстань під проводом Богдана Хмельницького, Ковель не залишився у стороні. Ковель боровся! Тут діяло кілька селянських повстанських загонів, а дещо пізніше під Ковелем стояв добре озброєний гарнізон війська польського, котре очолював гетьман Станіслав Потоцький.
Наближався 1795 рік. Третій поділ Польщі. Ковель відійшов до Російської імперії. Добре це чи погано? І добре, і погано... Спочатку наше місто відчуло на собі тяжкість цього переходу і почало занепадати, але вже у другій половині XIX століття Ковель став бурхливо розвиватися.
Що цьому сприяло? Перш за все, реформи 1861 року. Саме в цей період, Ковель перетворюється на залізничне місто – прокладені у 1873-му році через Ковель залізниця Берестя-Київ, лінії з Ковеля до Любліна та Варшави у 1877-ому році. Уже в 1907 році був збудований залізничний вокзал – символ Ковеля та всіх залізничників.
Ковель розвивається. Відкриваються готель, друкарня, книгарня, залізнична амбулаторія, школи, гімназія, діє п’ять церков. Та мирне життя було порушене під час Першої світової війни.
Опинившись під Польщею, не дивлячись на національний та культурний гніт, люди починають відбудовувати своє місто і згодом дочекалися об’єднання зі Східною Україною.
Друга світова війна. За чотири роки окупації гітлерівці знищили 35 тисяч мирних жителів та військовополонених. Героїчна битва за звільнення Ковеля продовжувалась 127 днів і ночей, після якої лишились руїни і попелища. Та ми вистояли! Відбудувалися! Продовжили життя!
Сьогодні Ковель – важливе місто Волинської області. А ще – це домівка для тисяч людей, які тут народилися, зробили перші кроки, отримали освіту, створили сім’ї, стали Кимось.
Сьогодні, з нагоди 68-ої річниці визволення від фашистських загарбників нашого славного міста, бажаю йому процвітати та далі творити свою історію. А його жителям – з гідністю носити славетне ім’я ковельчан.
Тетяна ЛОМАКОВА.
Залишити коментар