Помилка, яка дорого коштуєУ швидкоплинному політичному часі мої міркування уже можуть бути не актуальними. Часто, майже постійно, дивлюсь дискусії на "П'ятому" каналі, чую розмови серед ковельчан, читаю газети.
Найперше задаю собі запитання: "Хто спровокував Євромайдан?".
Багато місяців влада в особі Президента і Прем'єр-міністра з великим піднесенням готувала українців до думки, що у Вільнюсі буде підписано документ про Євроасоціацію України. Не чув я, щоб наші перші керівники при цьому говорили про готовність чи не готовність вступити в асоціацію з Євросоюзом.
Народ України палко підтримував цей курс керівництва держави. Про негативи ні один, ні інший керівник не повідомляли. Лише за тиждень до підписання виявили, що Україна «не готова» до підписання Угоди. Ці заяви впали, як літній сніг, на голови українців.
Постає питання: хто має визначати готовність – той, хто приймає, чи той, хто хоче бути асоційованим членом?
Отже, визначає той, хто приймає. Європа знайшла Україну готовою до вступу. Що ж іще потрібно? Для чого було розігрувати у ці місяці економічне протистояння з Росією, якщо Україна була не готова до підписання Угоди? Підозрюю, що був просто реалізований московський варіант.
Але партнери перестарались. Росія робить тепер заяви, що єврокерівники втручаються у внутрішні справи України. А як розцінити поїздки, а вірніше, виклики нашого Президента до Москви?
Також підозрюю, що Москва має компромат на одного з наших "вождів", після викриття якого йому президентство не світить. Тому так легко заставляє декого виконувати російський варіант в Україні.
Якби В. Янукович підписав Угоду у Вільнюсі, то настільки піднявся б його авторитет, що українці простили б йому усі попередні огріхи і знову обрали б Президентом.
А так?..
Яків ЛАВРЕНКО.
Залишити коментар