Настала весна, а з нею – довгоочікуване тепло. Багато сімей, які бажають відпочити, приходять до річки чи на лісові галявини. Але що залишають після себе? Суцільне сміття: папір, поліетиленові пакети, не лише пластикові, а й скляні побиті пляшки, різноманітні банки з-під напоїв. Вкрай забруднена і наша річка. Страшно подумати, що в ній будемо згодом купатися ми і наші діти.
Ми прагнемо будувати нове суспільство, хочемо бути європейською державою, але без змін у самосвідомості нічого у нашому житті не зміниться. Ніхто не приїде і не дбатиме про те, щоб нам було затишно і зручно жити – це наш обов'язок працювати й берегти те, що маємо.
Сьогодні виділяють ділянки під забудову біля річки, масово вирізують дерева. Що ми залишимо нашим нащадкам? Вони матимуть місце для відпочинку чи будуть дивитися на загороджені паркани?
Наше майбутнє залежить від того, як ми подбаємо сьогодні про теперішнє. Наша доля – в наших руках.
Леонід ЛЕГЕНЬКИЙ,
мешканець міста Ковеля, вул. Володимирська, 85.
Залишити коментар