“Іду до тебе...”Нещодавно мені випала чудова нагода переглянути фільм під назвою "Іду до тебе...". Присвячена драма 100-річчю від дня народження української поетеси Лесі Українки. Режисером фільму є Микола Мащенко, сценаристом — Іван Драч. У головних ролях знялися: Алла Демидова, Микола Олялін, Ольга Матешко, Іван Миколайчук та В'ячеслав Воронін. Про цей фільм варто згадати на-передодні Дня пам'яті поетеси 1 серпня.
Переглядаючи кінофільм, можна чітко прослідкувати його головний мотив, а саме — трагічне кохання Лесі Українки до Сергія Мержинського. Фільм — про подорож поетеси до свого коханого, у дослівному та метафоричному сенсах водночас. Сергій хворий на туберкульоз. Його друзі в підпіллі, у тюрмах, у Сибіру, а він один. Поряд з ним залишається лише єдиний і найвірніший друг — Леся. Неминучим фіналом є смерть Мержинського.
Присутня у фільмі не лише інтимна лірика. Стрічка нагадує глядачам про патріотичну любов поетеси до України.
Драма складається зі спогадів, настроїв, окремих епізодів, ліричних відступів. На мою думку, автору вдалося гармонійно вишикувати їх в закінчений художній задум.
Хоча стрічку відзнято у чорно-білих тонах, однак це абсолютно не перешкоджає сприйняттю його глядачем, краще розкриває зміст сюжету, відображає задум автора.
В цілому фільм змістовний, хоча наявні й недоліки. Як мені здається, Леся Українка зображена дещо однобічно. Недоречною є мова кінодрами (російська), адже така велика поетеса, як Леся Українка, весь час боролася за українську мову, будучи щирою патріоткою.
Загалом фільм досить захоплюючий та динамічний, тож позитивні враження від перегляду залишаться надовго.
Олександра ПАЛЬЧИНСЬКА,
студентка ТНПУ ім. Володимира Гнатюка, кафедра журналістики.
Залишити коментар