На світі існує чимало цікавих професій та спеціальностей, але рідко коли вони пов’язані з іменами святих, яких визнають у всьому світі. Однією з таких професій є професія фотографа.
Сьогодні ми майже всі – фотографи: практично в кожному мобільному телефоні вмонтовані фотокамери, десятки моделей окремих фотокамер доступні населенню. Простота цифрового фото надійно увійшла в наше життя.
Люди старшого покоління, які займались фотосправою, пам’ятають, яким складним був процес виготовлення фотокарток. Спочатку проводилось саме фотографування, після чого плівка в спеціальному фотобачку проявлялась і фіксувалась.
Але і це не все: для виготовлення фотокарток потрібен був фотозбільшувач, і знову – проявник та фіксаж для фотопаперу, а насамкінець фотокартки сушили на фотоглянцувачу, у кого він був, а то й просто на склі.
Перша фотографія була зроблена в 1826 році французом Жозефом Нісефором Ньєпсом, і називається "Вид з вікна". Час зйомки тривав 8 годин. Відомо, що перші фотографії були чорно-білими. Перші кольорові з'явилися в середині XIX століття, причому для їх створення використовувалися три фотокамери – на кожну встановлювали світлофільтр (червоний, зелений і синій), а потім з'єднували зображення.
Фотографування колись – ціла подія, своєрідний обряд. Фотографувалися не так часто, як нині. Робили це зазвичай у неділю чи в свято, з приводу якоїсь важливої події у житті. Фотографування коштувало недешево, тому турбувалися про те, щоб на дорогих парадних фотокартках виглядати гарно: одягали найкраще, робили зачіску.
Фотокартка – документ епохи. Вона дає можливість простежити за особливостями побуту, за змінами в моді: які носили головні убори, який крій мундирів чи суконь тощо.
Разом з тим, фотографування іноді створювало і проблеми. Ставлення до людини з фотоапаратом, як до шпигуна, культивувалося в Радянському Союзі з тридцятих років, а 1954 року з'явився наказ про заборону фотографування на вокзалах і аеропортах. І скасований цей наказ був в Україні тільки 22 червня 2011 року. Цього разу Україна опинилася "попереду планети всієї", бо в Росії цей наказ скасований не був.
До першого факту появи фотовідбитка причетна свята Вероніка, з пам'яттю якої пов'язаний Нерукотворний образ стражденного Спасителя. Вона стала однією з найпопулярніших народних святих, незважаючи на те, що деякі церковні інстанції і критичні дослідники висловлювалися проти історичної достовірності Вероніки та її легенди.
Спробуємо відновити події. Зраджений і засуджений на мученицьку смерть, Ісус Христос ішов на гору Голгофу, несучи Свій хрест на розп'яття. Ходу оточував натовп, який супроводжував Спасителя. Вероніка злилася з людським морем і йшла за Христом.
Знеможений, Ісус упав під вагою хреста, і Вероніка, зглянувшись, підбігла, напоїла його водою і дала свій плат, щоб утерти піт з обличчя. Повернувшись додому, Вероніка виявила, що на тканині закарбувався святий образ Спасителя. Цей плат святої Вероніки з часом потрапив у Рим і став тут відомим під ім'ям Нерукотворного образу.
Коли винайшли фотографію, папа Римський оголосив святу Вероніку покровителькою фотографів. Припускають, що ім'я Вероніки становить собою змінене від латинського vera icon ("справжній образ") – так називали "плат Вероніки", відрізняючи його від інших образів Христа. Вперше розповідь про святу Вероніку з'явилася в апокрифічних Діяннях Пілата, що відносяться до IV або V століття.
Відзначають День фотографа 12 липня, що співпадає з днем народження (1854 рік) Джорджа Істмана – засновника компанії Kodak, який зробив "фотографію, доступну всім".
Ярослав СУПРУНЮК,
начальник архівного відділу райдержадміністрації.
Залишити коментар