У Підлісах – добрі людиЗ початком Першої світової війни вся Ковельщина неодноразово переходила під різну юрисдикцію: у 1915 окупована австро-німецькими військами, з 1916 – російськими військами, поблизу села проходив так званий "Брусиловський прорив", нагадування про який – окопи, залишки різноманітних боєприпасів та військового спорядження можна ще й досі знайти у навколишніх лісах.
У 1917 до влади прийшли більшовики, у 1918 — знову австро-німецькі війська, весною 1919 — червона армія, навесні 1920 територію окупувала Польща, а в серпні цього ж року знову прийшла червона армія, але за Ризьким договором від 18 березня 1921 року Волинська губернія перейшла під владу Польщі.
З боку польської влади велась політика не на користь українців: закривали українські школи та інші заклади. В селі були створені польська початкова школа та управа, але продовжувала існувати православна церква. Утиски з боку польської адміністрації змусили жителів Західної України до політичних страйків та партизанської боротьби за свої права. Найактивнішою вона була на території Ковельського повіту.
Але, як говориться, у поганому нерідко буває щось і добре, бо перебування під панською Польщею врятувало населення Західної України від голодомору 1932-1933 років та сталінських репресій 1937-1939 років.
У вересні 1939 року червона армія перейшла кордон і вступила до Західної України.
З відновленням радянської влади у 1940 році була утворена Підліська сільська рада депутатів трудящих Голобського району. З початком Великої Вітчизняної війни село Підліси 29 червня 1941 року було окуповане фашистськими загарбниками. Тричі територією села проходила лінія фронту.
В роки війни у лісах, поблизу села, діяли загони радянських партизанів Ковпака та Федорова.
З осені 1942 року на Волині створюються бойові загони Української повстанської армії. Жителі Підліс не залишились осторонь від національно-визвольної боротьби, влились у лави УПА, 10 з них загинули від фашистських загарбників та військ НКВС у 1943-1946 роках.
Один з останніх боїв повстанців з військами НКВС на Ковельщині відбувся 30 жовтня 1953 року поблизу Підліс на хуторі Вигін.
Підліси остаточно визволені від фашистських загарбників 16 березня 1944 року. Війна забрала життя і поламала долі багатьох людей. Не повернулися з фронту 23 жителі села: 11 з них пропали безвісти, 4 чоловіки загинули при визволенні Литви, 4 – Німеччини, 2 – Польщі і по 1 — Росії і Чехії.
Повоєнні роки ознаменувалися різноманітними подіями. У 1944 відновила роботу Підліська сільська рада депутатів трудящих Голобського району, яка проіснувала до 1954 року. В результаті укрупнення сільських рад Підліська сільська рада була об'єднана із Сільцівською з центром у с. Сільці. Але у 1958 році відновлена Підліська сільська рада, до складу якої увійшло с. Сільце.
У 1963 році Підліська сільська рада ліквідована, і населені пункти Підліси, Сільце, Арсеновичі, Угли перейшли у територіальне підпорядкування Велицької сільської ради Рожищенського, а з 1965 року — Ковельського району.
У 1986 році відновлено Сільцівську сільську раду Ковельського району, в підпорядкування якої і перейшли села Підліси, Арсеновичі та Угли. Такий адміністративно-територіальний склад існує до сьогодні.
Ярослав СУПРУНЮК,
начальник архівного відділу Ковельської райдержадміністрації.
Залишити коментар