У поляків є чому повчитисяНещодавно група волинян, учасників Євромайдану в м. Києві, відвідала Республіку Польща.
Поїздка була приємною, настрій хороший. Компанія з 10-ти волинян (троє з Ковельського району та семеро – з Маневицького), керівника групи з Польщі пана Ярослава та двох водіїв всю дорогу спілкувалася, співала українських та польських пісень, роздивлялася краєвиди. До міста Лодзь довелося їхати більше 10 годин.
Зустрів нас дуже тепло директор політехніки в Лодзі, який розмістив по двомісних кімнатах гуртожитку для викладачів, який нічим не відрізняється від готелю (є всі зручності). Вранці ми снідали в їдальні, а вечеря чекала нас в холодильниках у кімнатах.
Згодом нас повезли в село Нагавки для ознайомлення з Центром польського фольклору, власниця якого пані (Марія Саджевіч-Новак) дуже приємна гостинна господиня, яка по всій Польщі розшукувала старовинні будинки, костьоли, перевозила і складала їх, майже не змінюючи нічого.
На площі в 3 гектари розмістилися клуб, кафе, ресторан, готель, зал для банкетів на 200 персон, літня концертна сцена на 1000 глядачів, три басейни, сауна та стайня. Все це потопає у квітах та декоративних деревах.
Щиро вітали нас на своїй землі воєвода пані Іоланта, віце-маршалок, кандидат у депутати до Європарламенту пані Дорота Рул, генерал пожежної служби, яка нами опікувалась та надавала транспорт для поїздок, куратор воєводи, мер м. Лодзь.
По приїзду нашу групу обстежили в медичному шпиталі. Тут вразила діагностична апаратура медустанови та високий рівень обслуговування. Також відбулась зустріч із студентами – українцями та поляками в політехніці.
Розповіли молоді люди про рівень навчання, проживання, перспективи на працевлаштування. На закінчення я продекламувала вірш Тараса Шевченка "Розрита могила” і бачила сльози на очах присутніх.
Потім був візит в школи № 36 і № 37, де навчаються діти, починаючи з підготовчої групи і закінчуючи шостим класом, а згодом переходять в гімназію.
Відбулася зустріч в офісі- музеї харцерів. Харцери — це патріотично налаштовані поляки, об'єднані в організацію, яка сповідує патріотизм, національну свідомість, збереження історичної пам’яті. Нараховує у своєму складі 200 тисяч членів — від семи років і до глибокої старості. Нас запросили на заходи 100-річчя вшанування пам'яті польських легіонерів та пам'яті загиблих високопосадовців Польщі в авіакатастрофі під Смоленськом.
На початку відбулися парад надзвукових військових літаків, молебень за загиблими, покладання квітів до каменя Пам'яті.
Звичайно, ми були у вишиванках та з символами України і Польщі. Ці урочистості відбувалися в селі Гостковіце гміни Вартковіце.
Побували ми в м. Унійові в рицарському замку ХIV століття, який дещо схожий на замок Любарта в Луцьку. Панорама, яка відкривається з вершини башти, вражає своїми величністю і красою. Вдалині видніється гідроелектростанція (до речі, в Польщі немає жодної атомної електростанції), бо держава дійсно дбає про безпеку власного народу.
Особливе захоплення у нашої делегації викликало відвідання термально-басейнового комплексу "Терми Унійова", який відкритий нещодавно. Термальні води, які поступають з глибини 2000 м, мають температуру в басейні 350С цілий рік. Дуже багато там гідромасажних процедур, де потоки води б'ють зверху, знизу і з усіх боків.
Через Унійов протікає річка, де багато риби. Берег та дно її піщані, тому дуже добре видно чорні косяки риби, довжина яких сягає навіть до метра, але ніхто її не ловить, тому що якраз відбувається нерест, а взагалі на вилов треба мати дозвіл місцевої влади.
Ще через кілька днів нам в шпиталі видали остаточний діагноз, висловили рекомендації і поради лікуватися в Україні, оскільки кошти на лікування "майданівців" за програмою уже всі використані. До речі, головний лікар сказав, що згідно з аналізами крові ми здоровші за поляків. У свою чергу, ми порадили їм усім з'їздити на Майдан, на якому минула зима, що нас не лише змінила, а ще загартувала не тільки фізично, а й морально.
В обідню пору нам був влаштований прийом у воєводській адміністрації, де відбувся перегляд слайдів з Майдану. Прийом пройшов у дружній атмосфері. Професор академії вирішив видати книгу спогадів "майданівців" і запропонував нам відправити на його електронну адресу свої розповіді, які дійсно відбувалися з нами особисто та з нашими рідними, друзями й знайомими.
Воєвода ознайомила нас з роботою, запросивши в свій робочий кабінет, і тут же вручила нам запрошення у VІР-ложу на оперний концерт відомого скрипаля з Голландії – Андре Рієва, який збирає з усіх країн світу виконавців і об'єднує їх в одну концертну "Капелу з Варти". Є там і оперна співачка з України Анна, яка проспівала "Ніч яка місячна!..", за що отримала від нашої групи вигуки "Слава Україні!".
До речі, VІР-ложа знаходиться на самому верхньому поверсі найбільш незручного ярусу стадіону "Атлас Арена", де дуже погано видно сцену. Крісла в ложі стоять такі ж самі, як скрізь. Сюди було запрошено керівників воєводства, друзів і знайомих воєводи та нашу групу. В кінцевому підсумку виявилось, що місця не вистачило воєводі пані Іоланті та відомій у Польщі скрипальці Ізабелі.
Ніхто із VІР-персон не піднявся з місця і не запропонував їм сісти, натомість вони постелили піджаки й посідали на підніжці, пізніше їм принесли ще ковдру, щоб було м'якше. Під час концерту глядачі, а їх було більше 10 тисяч, ведуть себе вільно: співають, танцюють, свистять (що, до речі, робила і воєвода). Концерт затягнувся майже до півночі.
Була екскурсія і центральною вулицею міста Лодзь Петровською, яку ремонтують: уже зроблено майже все покриття, залишилася остання черга – метрів 200, якраз навпроти воєводства. Ось де треба вчитися нашим керівникам різних рангів: раніше робити для людей, а потім — для себе. Як і на концерті, наші керівники сиділи б у перших рядах, ще й ряди були б зав'язані стрічкою.
У суботу ми попрощалися з містом і вирушили додому, та дорогою заїхали ще в Опашів, куди запросили нас у школу, де якраз відбувалося шкільне свято. Школа дуже гарна, велика, має чудовий спортзал, який у вихідні здають в оренду. За рахунок цього та за кошти спонсорів вона і функціонує. Батьки жодної копійки не платять ні за ремонт, ні за купівлю меблів. Свято було справді величне: відбулися концерти танцювальних колективів, співочих гуртів, окремих виконавців цієї школи.
Ми вдячні всім, хто організував нам поїздку, а це – депутат Ковельської районної ради Віктор Кордонець, голова районної ради Ігор Верчук, заступник голови районної ради Галина Коляда, колишній заступник голови районної державної адміністрації Андрій Мигуля та інші.
Особлива вдячність — пану Ярославу та пожежній частині міста Лодзь, які взяли нас повністю під свою опіку, забезпечивши транспортом.
Ми сподіваємось, що співпраця та добросусідство будуть завжди між нашими державами. Як написала я у книзі відгуків харцерів:
"Ще не вмерла Україна..." – "Єще Польска не згінєла...", і ніколи наша дружба не помре”.
Дай же, Боже!
Лідія КОЗУЛЯ,
депутат Ковельської районної ради, учасниця Євромайдану в м. Києві.
Залишити коментар