Нині дехто з молодих скаржиться, що немає роботи, а дехто годинами просиджує в барі або просто байдикує. А молоде подружжя Сухацьких, що проживає у с. Білині, в теперішній нелегкий час знайшло собі роботу вдома. Йому не треба їхати кудись на заробітки – роботи вистачає і тут, було б лише бажання. А воно у Василя (29 років) і Валентини (27 років) є, бо, не покладаючи рук, з ранку до ночі трудяться, мов бджілки. Вони – з багатодітних родин: у батьків Валі 12 дітей, у Василевих – 6. Одружилася пара 8 років тому.
Після школи Валя закінчила курси крою і шиття, щоб вміти дещо пошити. А вродливу ковельчанку вподобав Василь Сухацький із с. Стобихівки, що в Камінь-Каширському районі, куди дівчина приїжджала в гості до родичів. Через півроку молоді люди поєднали свої долі, і батьки обох купили їм стареньку хатинку в Білині.
Але подружжю хотілося мати нове житло. Тож Василь почав шукати будь-яку роботу, аби заробити на хату. І вже через кілька місяців з допомогою родини вони залили фундамент під нову оселю. Василь ще до весілля заробив лісу на будинок, але цього, звичайно, було мало. Дім будували прискореними темпами, бо куплена хатина була дуже старенька, навіть без підлоги, лише залитий тік. Та доводилося жити й так, аби не платити за квартиру.
Брати Валі й Василя спільно допомагали будувати житло. Все, крім опалення, робили самотужки, щоб зекономити гроші. У весільну подорож Сухацькі не їздили, а подаровані гроші вклали у будівництво.
Через рік у сім'ї народився первісток Ілля, а ще через рік –синочок Владислав. Затим одну за одною Бог послав донечок – Аліну та Даринку. Але молода мама дає всім раду.
Рік тому подружжя вирішило започаткувати власний бізнес – вирощувати огірки і помідори. Спочатку було боязно: а раптом не вийде? Але наполегливістю і працелюбством зуміли розпочати власну справу. Чоловік теплицю і все, що у ній, змайстрував сам. За досвідом їздили у Кузнецовськ до знайомих. Переживали, звичайно, але завдяки чималому зусиллю праця увінчалася успіхом.
Починаючи з лютого, господар цілодобово опалює теплицю дровами, тож і ночує там, підтримуючи температурний режим. А в другій половині березня висівають насіння огірків у грунт. Душа радіє, коли рівненькими рядочками в теплиці зеленіють огірки, наливаються червонощокі помідори. З ранньої весни до пізньої осені родина ласує свіжими вітамінами. Свою продукцію продають на базарі і в селі.
Привітна молода господиня більш схожа на ученицю старших класів, аніж на маму чотирьох діток. На її тендітні плечі ліг тягар виховання малечі. Недавно ще додалося турбот – Ілля став першокласником. Дуже добрий і хазяйновитий глава сім'ї Василь вміє робити будь-що, допомагає і дружині. Обоє не байдикують, і аби щось мати – трудяться в поті чола. А ще їм допомагає сестра Валі, бо, крім величезної теплиці, обробляють 20 соток городу.
Валя дуже любить квіти, садить їх безліч біля хати. Підтримує скрізь порядок: і в домі, і на городі, і діти доглянуті. Старається усьому дати лад. Мрія Сухацьких – виховати дітей хорошими людьми, поставити міцно на ноги, щоб вони йшли дорогою правди і добра. А ласки і любові у батьків вистачає на всіх дітей.
Батьки Валі з Ковеля частенько приїжджають у Білин до онуків. А от до батьків Василя молодята їдуть самі, бо ті живуть далеченько, і сільська робота не відпускає.
За сім років спільного життя сім'я стала на ноги. Є хата і в хаті, хліб і до хліба, власний транспорт і улюблена справа в теплиці. Живуть в мирі, злагоді, любові. А їхню працю в усьому благословляє Всевишній, Якому служать і поклоняються ці люди.
Нехай же Господь і далі оберігає цю молоду сім'ю у їхньому житті. Головне – аби був мир у нашій державі. А українці роботи не бояться.
Галина ОЛІФЕРЧУК.
НА ЗНІМКАХ: Валентина і Василь СУХАЦЬКІ з дітками; тато з синами-помічниками в теплиці.
Фото з домашнього архіву.
Залишити коментар