За що стояв Майдан?У вівторок, 16 вересня, на закритій частині засідання Верховної Ради було прийнято два Закони з ініціативи Президента: про амністію учасників подій на Сході України та про особливий статус частини Донбасу.
Президент України переконує, що Закон про особливий статус має стати "основою миру на Донбасі". "Ми не дали права зруйнувати дуже крихке перемир'я і втягнути Україну в злочинну війну. Сьогодні ми наблизилися до того, що люди на Сході перестануть гинути. Це головне", — прокоментував Петро Порошенко ухвалення Закону.
Голосування відбувалося у закритому режимі без попереднього обговорення. Президент України Петро Порошенко особисто прийшов у парламент, аби переконати депутатів підтримати його законодавчу ініціативу, і таки домігся свого. Верховна Рада 277 голосами узаконила "особливий статус".
Дехто називає нормативний акт про особливий статус окремих районів Донбасу "Законом про відвернення Третьої світової".
А чи справді це так?
Насамперед, викликає велике занепокоєння спосіб прийняття цих Законів — з порушенням регламенту в найкращих традиціях часів Януковича, у закритому режимі, без обговорення, з незрозумілою формою голосування та "мертвим" табло.
Хтось уже пробував обійти встановлену регламентом Верховної Ради процедуру голосування та голосувати навіть просто руками. Спочатку у них це начебто вийшло... Всі ми пам'ятаємо, чим це закінчилось. На жаль, історія повторюється.
Наступне. Чітко не визначені межі територій, на які поширюється цей "особливий статус". У документі зазначається лише "частини Луганської й Донецької областей", не визначивши конкретних районів, населених пунктів, де буде діяти Закон. Крім того, територія зони АТО щодня змінюється.
Документ передбачає, що 7 грудня в окремих районах Донецької та Луганської областей мають пройти позачергові місцеві вибори.
Оскільки у Законі чомусь ніде не згадується про роззброєння терористів і виведення російських військ із цієї території, то можна собі уявити, що ці вибори будуть проходити так само, а, може, ще й гірше, як відбувалися в Криму. Зрозуміло, що вибори будуть сфальсифіковані, адже ні одна українська політична сила, жоден член окружної виборчої комісії чи спостерігач від проукраїнських політичних сил не зможуть там працювати, оскільки в терористів буде залишатися зброя, і гарантувати безпеку та вільне волевиявлення буде неможливо.
Ці вибори насправді просто легалізують владу Росії на цій території.
Особливий порядок призначення суддів та прокурорів, вільне використання російської мови та можливість самостійно поглиблювати відносини з Росією — все це тепер офіційно матимуть окремі райони, де діють терористичні організації “ДНР” та “ЛНР” за підтримки російських військових.
Насторожує положення про створення загонів народної міліції, які, безсумнівно, будуть утворені, здебільшого, з вчорашніх бойовиків “ДНР” та “ЛНР”. Регуляція діяльності цих загонів буде здійснюватись відповідно міським або селищним головою, які, в свою чергу, обиратимуться під дулами автоматів тих же бойовиків.
По суті, загони народної міліції з числа терористів будуть повністю перебувати під компетенцією тих людей, які підконтрольні терористам.
Чому народну міліцію не можна створювати в інших регіонах, чому це дозволено одним і не дозволено іншим?
Такий Закон про особливий статус мав би сенс, якби з території Донбасу були виведені всі російські окупаційні війська й відновлений режим Державного кордону.
Натомість терористичні організації будуть легітимізовані, київська влада фактично не буде контролювати ці території і провадити там державну політику, але при цьому саме Україна, а не Росія бере на себе зобов'язання фінансувати ці території за відсутності реального контролю над ними.
І як в такому випадку виглядатиме соціально-економічна підтримка окупованих територій за рахунок пенсій та зарплат, в тому числі і сімей, які втратили на цій війні синів та чоловіків, братів, за рахунок волонтерів, які віддають останнє для закупівлі нашим хлопцям ліків, бронежилетів, їжі тощо?
За прийнятим Законом громадяни мають своїми податками фінансувати життєдіяльність сепаратистських діячів, відновлювати зруйновані ними міста та інфраструктуру, фінансувати вибори...
Причому видатки окупованим терористами територіям будуть захищені і не можуть бути зміненими. Виходить, що ті, хто вели війну проти українського народу, фактично будуть фінансуватися із українського Державного бюджету. І зменшити фінансування Україна буде не в змозі — ці видатки захищені.
Скільки останнім часом було мови та обіцянок про децентралізацію влади та розширення повноважень місцевого самоврядування!
Чому ж ці повноваження першими отримають ті, хто винен в смерті тисяч українців, а самі українці і надалі залишатимуться під бетонною плитою держапарату? І як цей сигнал мають сприйняти українські міста і села під українськими прапорами?
І головне — за що гинули наші хлопці? За що стояв Майдан?
Можливо, український Президент хоче зірвати план Путіна ще більшого наступу і прокладання дороги на Крим. Дуже хочеться в це вірити. Але десятки таких питань без відповіді наштовхують на висновок, що по факту в угоду Путіну відбувається легалізація тероризму та окупації України. Це, по суті, капітуляція України перед агресором, а не "відвернення Третьої світової".
Михайло ГЕТЬМАН,
секретар Ковельської міської ради.
Залишити коментар