Сьогодні, коли на Сході точиться братовбивча війна, провести форум єднання, здавалося б, неможливо.
Дмитро Корнелюк у свої ювілейні 80 з властивою йому завзятістю взявся здійснити "нездійсненне".
І йому це вдалося!
Від задуму до втілення — важкий тернистий шлях. На ньому — написання книги, пошук коштів на друк, видання й організація презентації.
Дмитро Пилипович зрадив би собі сам, якби запрограмоване дійство провів у звичайно-"класичному" варіанті: тобто зібрались друзі, знайомі, школярі і поговорили та похвалили.
Він задумав і перетворив презентацію на науково-богословський форум всеукраїнського значення.
На підтвердження цих слів назву прізвища тих, хто виступав з аналізом написаних автором книг на представницькому зібранні. Це — архієпископ Володимир-Волинський і Ковельський Володимир; доктор педагогічних наук, професор Національного університету "Острозька академія" Василь Жуковський; кандидат богослов'я, старший благочинний Ковельської округи УПЦ Володимир Ровінський; єпископ, голова об'єднання Церков християн віри євангельської п'ятидесятників Волині Михайло Близнюк; Заслужений журналіст України, редактор газети "Вісті Ковельщини" Микола Вельма; проректор Волинської православної богословської академії УПЦ КП, кандидат богослов'я Василь Лозовицький; декан храмів Ковельського деканату (благочиння), настоятель храму Св. Димитрія Солунського УПЦ КП Анатолій Александрук; настоятель церкви Миколая Чарнецького УГКЦ Петро Мірчук.
Були присутніми відомі сподвижники волинської освіти: головний спеціаліст з виховної роботи обласного управління освіти Оксана Малащук; екс-ректор Волинського інституту ППО, кандидат педагогічних наук Ганна Маслай; начальник управління освіти Любомльського району Василь Стрельчук; директор Люблинецької ЗОШ І-ІІІ ст., Заслужений вчитель України Галина Зейко та інші.
Привітали форум Ковельський міський голова Олег Кіндер та голова районної ради Ігор Верчук.
Головна думка,яка звучала у словах виступаючих, — це важливість морально-духовного виховання молоді і запровадження уроків ххх
Основою, "ядром" форуму, навколо якого рухаються електрони Божого слова, стала книга "Сівачі слова Божого Волині". Докладно описати книгу обсягом у 330 сторінок, яка наповнена філософськими роздумами, біографіями подвижників християнської етики і моралі, життєписом священнослужителів, в короткому нарисі неможливо. Відома істина, що написане віддзеркалює внутрішній світ автора. Тому, шановний читачу, на твій незалежний суд пропоную окремі крилаті вислови, які присутні на сторінках альманаху:
"Матерія і дух, розум і віра стають у віруючої людини нероздільними частинами цілісного способу життя і світогляду";
"Духовний розвиток людини полягає не у зреченні матеріального світу, а в тому, щоб бути незалежним від нього";
"Любов до Бога, до рідної землі, до свого народу, до рідної мови є найсвятішою";
"Як правило, за негараздами суспільства стоїть його моральне зубожіння. Марно й сподіватися на дотримання десятків тисяч державних законів, якщо людство не дотримується десяти Заповідей Божих";
"Історично доведено, що нехристиянська держава в принципі можлива, неможливо інше — безбожна держава";
"Без відданого служіння світу земному немає світу небесного";
"Найбільший гріх людини не в ненависті до свого ближнього, а в байдужості до нього";
"Кожен учительський урок — це відповідальність перед Богом";
"Без єдності УПЦ (МП) і УПЦ КП ми не зможемо ні відродити українську свідомість, ні консолідувати українське суспільство".
ххх
У своїх намаганнях запровадити уроки християнської етики в школах Волині Дмитро Корнелюк завжди знаходив і знаходить підтримку багатьох високопосадовців області і районів. У новій книзі він не просто згадує про них, але й оповідає про їхні добрі справи, які назавжди залишаться в пам'яті вдячних волинян.
Зокрема, про Івана Дзямулича, екс-начальника обласного управління освіти, який всіляко сприяв запровадженню уроків християнської етики в 1999-2003 роках; про Ганну Маслай, тодішнього ректора Волинського інституту ППО, без якої успішної реалізації цього проекту годі було й сподіватися.
Чимало добрих слів автор адресує районним очільникам тих часів — зокрема, Віталію Карпюку, голові Ковельської РДА; Віктору Сапожнікову, міському голові м. Нововолинська; Миколі Калюху, зав. відділом освіти Маневицького району, Надії Мизовець, зав. відділом освіти м. Ковеля; Олександру Сенюку (на жаль, покійному), зав. відділом освіти Ковельського району; Михайлу Махомеду, начальнику управління освіти м. Луцька; Петру Домальчуку, зав. відділом освіти Ратнівського району; Михайлу Панасюку, зав. відділом освіти Турійського району та іншим.
У розділі "Шкільна система освіти крізь призму духовного виховання" йдеться про духовні звершення освітян Ковельського, Маневицького, Ратнівського, Любомльського, Ківерцівського районів та міст Ковеля, Луцька, Нововолинська.
В книзі згадано десятки імен. Пройде час, і цей літопис розповість нащадкам, як формувався новий, християнський світогляд українців.
ххх
Буває, що чиясь праця, мов пісок у пустелі, злетить за вітром і сліду не залишить. Ходіння "по муках" Дмитра Пилиповича принесло результат позитивний. В 2002-2003 навчальному році християнську етику вивчали вже у 287 школах області.
Найбільш масово цю ідею підтримали батьки і освітяни Маневицького, Рожищенського, Ратнівського, Старовижівського, Турійського районів; міст Ковеля, Луцька, Нововолинська. Духовним вихованням у цих районах було охоплено майже 100 відсотків шкіл.
Презентація показала, що діалог та єднання окремих конфесій можливі. Всі виступаючі священнослужителі наголосили, що Церква — головний чинник стабільної духовної і процвітаючої країни.
Вслухуючись в слова ораторів, я на якусь мить уявив різнобарвний "християнський луг", на якому рівноправно і вільно розквітає гордовита українська мальва УПЦ. Поруч — пишна півонія протестантів, неподалік — красуня-хризантема УПЦ Київського патріархату. Є там гарно розквітла червона троянда греко-католиків.
Той луг прихорошують чорнобривці і незабудки освітян, науковців і простих вірних. Всі ці квіти гарно вплітаються в єдиний вінок українства. Бо, як і зауважує автор, тільки в гармонійному розвитку Церкви, Суспільства і Держави можливе благополучне майбутнє українців.
На мою суб'єктивну думку, головне тут — це не приведення всіх християн до єдиного патріархату, а створення спільної позиції, яка слугувала б національній ідеї, культурі, традиціям народу та сприяла соціальному прогресу.
ххх
Вплив християнської етики і моралі на буденне життя беззаперечний. В Люблинецькій загальноосвітній школі, яка є провідною в області з питань християнського виховного процесу, я поцікавився, чи є реальний результат?
Нагадаю, що учні цієї школи є одними з найкращих знавців Біблії в українському просторі, а уроки тут читаються з першого до десятого класів.
І, очевидно, невипадково ми бачимо, що сьогодні у раніше проблемному селищі в питаннях правопорядку суттєво зменшилась кількість проявів хуліганства, розбійних нападів та інших злочинів.
Словом, альтернативи християнському вихованню немає. "Виховуй не пустослів'ям і настановами, а власним життєвим прикладом християнина", — закликає народна мудрість.
Саме так робить Дмитро Корнелюк. У зв'язку з цим згадую притчу, яку розповів протоієрей Володимир Ровінський, дещо змінивши зміст. Коли Бог прийшов до нас після довгої атеїстичної зими, Він побачив, що люди опустили голови. "Хто піде за Мною, щоб нести Мої істини любові, добра людям?". Всі мовчали, не піднімаючи голови. Лише один піднявся і сказав: "Я готовий, Отче!".
Так вчинив і Дмитро Пилипович Корнелюк. "Немає програм, рекомендацій, підручників і дозволів Міністерства", — перечили чиновники. Він написав підручники з християнської етики, склав рекомендації і знайшов сподвижників. З-під його пера вийшло 7 книг, якими користуються учні і читачі в бібліотеках.
Ну і, звичайно, не можна не згадати саму презентацію, яка пройшла, як-то кажуть, на одному подиху. І гарно було, і духовно, і патріотично. До цього доклали багато зусиль ведуча Олена Прадійчук, церковний хор храму Св. Димитрія Солунського УПЦ КП м. Ковеля, аматори сцени Ірина Гончар, Тетяна Шуляк та Василь Марчук, хор МТМО (художній керівник Олег Корнелюк), а також онука винуватця заходу – Ірина.
На цьому своєрідному богословському форумі багато говорили про необхідність об’єднання зусиль священнослужителів і вірян різних конфесій в імя збереження цілісності України, її Незалежності, встановлення миру на Сході держави.
Хвилиною мовчання було вшановано пам'ять Героїв, які полягли на полі бою, беручи участь в АТО.
ххх
Хто наполегливо йде вгору, неодмінно досягне вершини. Є скептики, які скажуть: "Навіщо воно йому потрібно?". Але більшість з вдячністю і пошануванням оцінить його здобутки.
Тож не спиняйся, друже! Пиши, презентуй нові книги, сій Боже Слово на людському, засміченому бур'янами, духовному полі, доки є сили, енергія і дух. Ти — істинний сівач, бо від посіяного тобою вже є гарні сходи, будуть і врожаї. І хай благословить тебе на добрі справи Господь!
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКУ: титульна сторінка книги Дмитра КОРНЕЛЮКА.
Залишити коментар