Безсмертний, як і УкраїнаЗ нагоди 120-ї річниці від дня народження геніального кінорежисера – новатора, одного з фундаторів українського кіно, талановитого письменника Олександра Довженка у НВК "ЗОШ I-III ст.-гімназія" імені С. Є. Ткача на основі Голобського освітнього округу відбулися педагогічні читання "Духовний спадок Митця".
Його називають носієм української національної культури, менталітету, українського способу мислення і сприйняття світу. Він був настільки переповнений любов'ю до своєї землі, України, свого роду та народу, що, перебуваючи на чужині, зробив такі записи: "Коли я тут умру од печалі в тяжкій самотині, візьміть з грудей моїх серце і поховайте його в Україні, в українській землі".
Олександр Петрович неодноразово отримував нагороди за свою творчу діяльність за життя. Уже після смерті, в 1959 році його нагороджено посмертно Ленінською премією, а у 1970 році посмертно присвоєно звання заслуженого артиста РРФСР.
Героїчні сторінки життя і духовний зв'язок автора зі своїм народом у його творчій спадщині словесники методичного об’єднання висвітлювали в доповідях: "О. Довженко –виразник нескореної душі українського народу" (Бай Л. О., Голобський НВК); "Життєвий і творчий шлях О. Довженка" (Мариняк Н. В., ЗОШ I-II ст., с. Жмудче); "Душа О. Довженка крізь призму його "Щоденника" (Римарчук Н. М., Голобський НВК); "Довженко – український кінорежисер, сценарист, письменник" (Омельчук Т. С., ЗОШ I-II ст., с. Новий Мосир); "Значення режисерської діяльності Олександра Довженка у скарбниці української драматургії" (Макарусь Н. В., ЗОШ I-III ст., с. Великий Порськ) та "Особливості вивчення окремих творів Олександра Довженка на уроках української літератури" (Антонюк Г. М., ЗОШ I-III ст. с. Мельниця).
Між виступами діти декламували віршовані твори митця, а учні 11-Б класу підготували презентацію "Кінотворчість О. Довженка" під керівництвом Римарчук Н. М. Атмосферу педагогічних читань доповнювали виставка книг О. Довженка та стенд поетичної посвяти письменнику.
Співзвучними з сьогоднішніми подіями в Україні є слова Олександра Петровича з кіноповісті "Україна в огні": "Менi важко од свiдомостi, що "Україна в огнi" – це правда. Прикрита та замкнена моя правда про народ i його лихо. Кому ж, як не мені, сказати було слово на захист свого народу, коли велика загроза нависла над нещасною моєю землею".
Знайомлячись із життям і творчістю О. Довженка, думаєш: чи є в України такі сини сьогодні, як ця геніальна, мудр
а, розважлива у своїх помислах і справах людина, справжній патріот і вірний син українського народу з масштабним, різнобічним, далекоглядним і навіть провісницьким мисленням?
Разом із тим це – людина вразлива, ніжна, беззахисна перед чиновницьким бюрократизмом, байдужістю і тупістю. І глибоко нещасна. Бо не може бути така людина, як Довженко, щасливою, коли нещасний її народ. Хоч своє призначення митець бачив у житті "для добра і любові".
Сьогодні на наші плечі лягає відповідальність за завтрашній день планети перед народом, перед батьківським домом. Життя ставить перед кожним питання: хто ми? які ми? І як духовний заповіт нащадкам звучать нам слова Олександра Петровича: "Життя таке коротке. Поспішаймо творити добро".
Нікому не вдалося поставити на коліна цю велику людину, не пішов він проти совісті і свого народу, бо був незламний, а тому – безсмертний, як і Україна.
Наталія САХНЮК,
заступник директора НВК “ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія” імені С. Є. Ткача смт Голоб.
Залишити коментар