Не будь байдужим, ковельчанине!12 грудня ц. р. у Народному домі "Просвіта" відбувся благодійний концерт, під час якого проходив збір коштів воїнам АТО – волинянам, які зараз знаходяться на Донбасі, захищаючи нас і нашу Батьківщину.
Під час концерту ковельськими волонтерами було зібрано 2100 грн., а також теплі речі.
Розцвітала на сцені червона мальва, та, що "кров'ю зацвіла", співали і танцювали діти, виступила волонтер Анна Коршунова з подякою і благанням долучитися до допомоги військовим.
На завершення концерту прозвучав Гімн України у виконанні усіх присутніх: волонтерів,бійців "Правого сектору" та глядачів. Співали стоячи, поклавши руку на серце, адже кожен розумів, що "Душу і тіло ми положим…" – це не просто слова, і там, на Сході, хтось зараз боронить нас усіх.
Щира вдячність – усім, хто долучився до збору коштів, теплих речей, медикаментів, літератури тощо. Мені соромно за тих, хто, прийнявши безкоштовне запрошення, все ж проігнорував його і пропустив чудовий душевний концерт. Сумно, що нас, волонтерів, щирих патріотів і просто небайдужих людей, було лише півзали.
Вірю, що разом ми здобудемо довгоочікуваний мир. Лишень пам'ятайте: одна тепла річ зігріє душу українця, який нині мерзне в окопах. Лише одна гривня, але з кожної кишені залікує рани пораненого на Сході бійця. Лише один дитячий малюнок розтопить холодний грудневий лід.
Ковельчани, не будьте байдужими! Допоможімо у міру своїх можливостей! Слава Україні! Героям слава!
Контактні телефони волонтерів: 066-3484945 (Анна), 050-8498311 (Інна); центр волонтерської допомоги – 050-1373727.
Їм хочеться хлібчика свіжого,
Який пахне полем натрудженим
І гріє руки кожного,
Хто був на землі цій народжений.
Їм хочеться хліба теплого,
Який щойно в печі спікся
І гріє душу кожного,
Хто із пазурів смерті вирвався.
Їм хочеться чаю гарячого,
Що пахне зеленою м'ятою,
Гріє серце воячого,
Хто за мир в Україні ратує!
ххх
Звідки взялись ті волонтери,
Усе – "Допоможи!" та "Дай!",
Постукають у кожні двері:
"Скоренько душу відкривай!".
Не будь байдужим, ковельчанин,
Потрібно все, і усе неси!
Щоб не загинув жоден воїн,
Потрібно все – від хрестика до ковбаси!
Потрібна книжка й рукавички
Такі – від бабці у селі,
Щоб було тепло, як від пічки,
На цій проклятущій війні.
Батальйон двадцять п'ять – "Київська Русь":
Почекай мене, мамо, я повернусь!
Бороню свій Київ, Карпати й Дніпро,
Та дуже далеко мене занесло.
У бліндажах сиро, темно і зимно,
І сниться, як вдома бути приємно,
І сниться, як одяг тепленький мені
Дружина із ранку несе на руці.
А комусь насниться гаряченький борщ
І хліб запашний, кіт із прізвиськом “Вождь”,
Сметанка, що гіркою в борщик лягла,
Борщу із ребринкою смаку дала.
Якби часничку... Та то був тільки сон,
Що входить в бліндаж, – не до світлих вікон...
Поможіть волонтерам зібрати усе,
Щоб нам було тепло, хто що може несе –
Кожна людина...ПОМОЖИ нам і ти!
Бо не знаю, до кого ще можу піти.
Я не жебрак та простягую руки:
ДОПОМОЖИ в час війни та розлуки!
Може, колись і я стану в пригоді
Чи тобі, чи йому, а чи, може, в народі!
ДОПОМОЖИ мені, ДРУЖЕ, сьогодні,
Ми просто БОРОНИМ – ми слуги народні!
Треба багато, щоб мир боронити –
У КОЖНОМУ домі у МИРІ щоб жити!
Інна МИХАЙЛОВА.
Залишити коментар