Сторицею віддячить отчий світЧас пожинати за рік, що дозріло,
Нива натруджена колос звитяжний зродила.
В зернах любові насіяно хліба
У перевеслах блискучої скиби.
Душі Майданні, як рід, боронили,
Зрадою хижою совість здавили.
Нищили зло у горнилі добра.
У руки нечисті пливе наша житня казна.
Війною розпалені в полі зчорнілім
Зиму благаємо: "Дай бійцям сили!
Сотне Небесна, борнею святою
стали ангельські крила!".
Життя, як Місячне колесо,
Дорогою долі котиться.
Рік Новий зустріне скоро,
По стежині зоряній зроситься,
У зраненім полі зупиниться,
Заіскриться у душах-тілах.
Рід козацький за Свободу бореться,
Матері-України палає сльоза…
ххх
Ковтає рік криваво-зранені здобутки,
Комусь — на щит, війною обпалив когось.
Лиш олігархи не міняють чужоземні атрибути,
Зухвало пруться у нардепівський бомонд.
У кабінетах хизуються високих,
Угору лізуть — от-от-от злетять,
Корупцію висиджують широку,
Фірмові труть штани — нові візьмуть до свят.
В землянці стрінуть свято оборонці,
Кросівки обпечуть солоний біль душі.
Дай, Боже, будуть вірні Батьківщині Герої-українці,
Стражденну Волю не споганять на згорьованій землі.
ххх
З Новим роком! Настала пора
Побажати душі милосердя,
Засівати любові зерно для добра,
На землі материнській у Вірі-молитві щирій.
З Новим роком! Палає зоря,
Заповітні виборює мрії.
Народу дарує Свободи стяг,
Україні шле світлі надії.
З Новим роком! З Христовим Різдвом!
Відлунює хором ангельським небо.
У святості ясел — Дитя-Божество,
Вогонь благодатний лине доземно
Добра бажаймо ближньому сповна,
Плекаймо згоду Новоріччям гожим.
Освячена колиски-краю сторона,
Шляхи торує омофором Божим.
Бажаймо долі-квіту Матері-Землі,
Родині, друзям, незбореній Вітчизні.
Сторицею віддячить отчий світ
На благодатній українській ниві!
Іван ЯРОШИК.
м. Ковель.
Залишити коментар