Ніжний синьоокий прекрасний Волинський край…Тут розмовляють із водами Стоходу стрункі верби і тополі. Тут щодня вітри заплітають коси кучерявим березам. Тут сяють найкращі у світі зорі-чарівниці, віддзеркалюючись у глибокому озері. Можливо, тому село й має таку назву – Озерне.
А в самому центрі села, серед пишних каштанів, красується чудова двоповерхова школа, яка нещодавно відсвяткувала своє 40-річчя.
Дорога життя різнобарвна і різнокольорова. Світлою зупинкою на ній була і буде школа – Країна дитинства, яка зігріває своїм теплом і завжди привітно відчиняє назустріч двері. Отож, того врочистого дня жителі Озерного і Гулівки, гості радо завітали на її свято.
Здрастуй, школо моя, незрадлива сім’я,
Кожен день зустрічатися – свято.
Ти – колиска моя, берегиня моя,
Ти – держава, і гімн мій, і прапор, – такими рядками Гімну школи розпочалася зустріч випускників багатьох поколінь з нагоди ювілейної річниці народження Озерненської школи.
Дорогих гостей вітали пишним короваєм, а ведучі свята у своїх розповідях передавали і ностальгічні спогади, і радість зустрічі, і душевну піднесеність.
До цього заходу сумлінно готувалася вся шкільна родина. Варто зазначити, що завдяки пошуковій роботі колективу знайдено матеріали про відкриття першої школи в селі. Підготували також вчителі і випуск ювілейної газети, а класні керівники – фотолітописи учнівських буднів.
В різні часи колектив очолювали мудрі і досвідчені керівники. Нині ж директором школи є вмілий педагог і просто чарівна жінка – Валентина Кондратюк, яка докладає безліч зусиль до того, щоб вчителі та учні відчували себе єдиною дружною спільнотою. Багато чим храм науки завдячує своєму першому директору Анатолію Новарчуку.
«Золотим фондом» школи є її вчителі, які з покоління в покоління віддавали своїм вихованцям розум, людське тепло, і душу. Тому на святі з вдячністю вшанували ветеранів педагогічної праці. Від їх імені виступила Галина Прядун, одна із найстаріших жительок села Озерного, яка влітку відсвяткувала своє 90-річчя.
Добре слово можна сказати і про тих людей, які охоче і безвідмовно ішли назустріч у вирішенні шкільних проблем. Це, зокрема, присутня на святі Леся Демчук – колишній Поворський сільський голова. Леся Петрівна із вітальними зиченнями звернулася до присутніх. Вдячна школа і своїм випускникам-лісівникам: М. Демчуку, М. Мазурику, котрі допомагають вирішувати господарські проблеми. Безвідмовний в цьому плані і О. Лисиця, наш земляк із с. Заячівки. В минулому старша вожата Євгенія Потарська поділилася приємними і водночас хвилюючими спогадами про свої перші трудові будні, назвавши школу «райським куточком». Вона разом із Л. Демчук виконала авторську пісню про Озерне.
Правий був В. Сухомлинський, який писав: «Вчителю потрібні роки і роки, щоб побачити плоди своєї творчості». Особливо приємно, коли учні продовжують справу вчителів. Від імені вчителів-випускників слово мала директор школи селаГулівки А. Господарук.
З трепетом у душі згадували школу випускники, першокласники 1971 року.
В школі вже довгий час діє учнівська організація самоврядування «Червона калина», окрасою не тільки школи, а й села є народознавчий музей «Берегиня», якому минуло 20 років.
Лунали на святі і музичні зичення від шкільних колективів, які додавали присутнім гарного настрою і приємних емоцій. Бурхливими оплесками вітали присутні переможців обласного конкурсу театральних колективів С. Ткачук та С. Романюк за чудове виконання ролей із п’єси Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці».
До вітань приєдналася і голова райкому профспілки працівників освіти Любов Шульгач, яка вручила цінний подарунок і грошову премію шкільному колективу. Від випускників та гостей школа отримала значний грошовий внесок на придбання проектора з мультимедійним екраном.
Свято вдалось на славу. Хочеться вірити, що школа ще довго і довго скликатиме своїх вихованців на зустрічі, які назавжди залишаться приємними споминами.
Тетяна РОМАНЮК,
завідувачка народознавчого музею «Берегиня» ЗОШ І-ІІ ступенів с. Озерного.
НА ЗНІМКАХ: під час відзначення ювілейної річниці школи.
Фото з архіву школи.
Залишити коментар