“Вирішувати питання роботи шкіл – право відділу освіти”15 січня ц. р. в газеті "Вісті Ковельщини" під рубрикою "Продовження розмови" було надруковано статтю "Чи завжди педагоги на висоті вимог часу?". У ній розповідалося про конфліктну ситуацію, яка склалася в одній із шкіл Ковельського району. І хоч на прохання авторів допису їх прізвищ не було названо, як, зрештою, і прізвищ директора школи, вчителів, не вказано місця розташування ЗОШ, публікація викликала бурхливу полеміку в педагогічному та батьківському середовищах. Сторінки деяких місцевих інтернет-сайтів, в тому числі "Вістей Ковельщини", буквально "зашкалює" від багаточисельних коментарів.
Висновок один: проблема є, вона потребує свого розв'язання. Ми переконані, що шляхи цього розв'язання будуть знайдені. І хоч дехто з інтернет-дописувачів уже відверто називає школу, про яку йдеться, а в самому навчальному закладі навіть провели збори, на яких "обговорили" згадану статтю і про які дехто іронічно написав, що "на злодієві шапка горить", ми все-таки крапки над "і" розставляти не будемо, сподіваючись, що в суті конфлікту розбереться компетентна комісія фахівців – наприклад, працівників обласного управління освіти. Бо схоже на те, що на рівні району цього зробити не вдасться.
Водночас, пропонуємо увазі читачів альтернативну точку зору, яку, відгукнувшись на пропозицію редакції газети, виявила бажання висловити група педагогів і представників громадськості села (всього – 50 підписів). Лист, на прохання дописувачів, теж друкуємо без посилання на конкретні прізвища, із деякими скороченнями, бо фактичний обсяг його значно перевищує можливості нашої газети, як, зрештою, і обсяг статті "Чи завжди педагоги на висоті вимог часу?".
Прочитали статтю "Чи завжди педагоги на висоті вимог часу?", надруковану в газеті "Вісті Ковельщини" за 15 січня 2015 р. і зрозуміли, про яку це школу йдеться. І не тому, що, як кажуть автори її, "на злодієві шапка горить", а тому, що з її змістом ми познайомились раніше.
Є депутати, яким треба лише подякувати і низько вклонитися за їх допомогу, мудрість, які є дійсно слугами народу, а є й інші. Окремі з них "бігали" усе своє життя з однієї політичної сили в іншу і дуже злі, адже їм не вдалося перетворити школу в плацдарм для політичних баталій. І це закономірно, бо місія школи і вчителя – навчати і разом з батьками виховувати підростаюче покоління, а не виконувати чиїсь безглузді забаганки. Але все по порядку.
У будь-якого керівника в принципі не може бути "своїх" і "чужих" в колективі, бо це дуже заважає працювати, в першу чергу, йому самому. Тому всі однакові. Колектив дружний, завжди один одному допомагають під час проведення семінарів, відкритих заходів, атестації. Ми йшли на роботу з бажанням, що дуже важливо в діяльності педагога. Та окремим нашим депутатам це не подобалось.
А говорити про "білих" і "чорних" учнів ще більш безглузда ідея. Педагоги нас зрозуміють: якщо учні при нинішньому їхньому бажанні вчитися хоч стараються осягнути матеріал з тої чи іншої дисципліни, то вчителі не просто раді, а щасливі. А за відмінників, переможців конкурсів та олімпіад душа переповнюється і радістю, і вдячністю.
Не знаємо, в чому бачать відсутність патріотизму автори статті, але, наприклад, у нашій школі вже традиційними стали такі заходи: "Козацькі забави" на Покрову, українські вечорниці, День пам'яті жертв голодомору, Героїв бою під Крутами. Педагоги-історики всього району були в захопленні від проведеного виховного заходу "Ми – українці", а вчителі географії – від заходу "Україна у зоряному сяйві Європи".
Отож, ми хотіли б попросити таких "активних" депутатів: якщо вони не приносять ніякої користі громаді, то хай хоч не заважають працювати педагогам, адже саме з їх ініціативи у школі було чотири перевірки. Жодна з них серйозних порушень не виявила.
І ще. Дуже пригнічує і вражає відверта брехня. Якщо лист-звернення працівників школи до вищестоящих органів з приводу недостойної поведінки депутатів вважається “активним спротивом”, то дії окремих обранців цілком сміливо можна назвати "пресуванням".
У статті досить дивно коментуються кадрові питання. Дописувачі забули вказати, що "вільнодумний" і "інакомислячий" молодий спеціаліст була ученицею тієї самої жительки Ковеля із 20-річним педагогічним стажем, з них 8 років на той час попрацювала в даній школі. А "молодий спеціаліст" була студенткою-заочницею III курсу університету. Тим більше, що кадрове питання – це прерогатива не стільки керівника школи, скільки кадрової служби відділу освіти. Повідомляємо також, що інших звернень молодих педагогів села щодо їх працевлаштування не надходило.
Педагоги розуміють, що таке втратити 25 хвилин уроку. Жоден з нас ні за яких обставин цього не зробить. Тим більше, доїзд дуже хороший. Крім того, розклад занять не перевантажений, адже в ньому немає жодної години варіативної складової.
Якби було правдою те, що пишуть автори статті, то це позначилося б на результатах навчання учнів, які мають непогані досягнення в районних предметних олімпіадах. А одна з випускниць брала участь в обласному конкурсі юних знавців рідної мови імені П. Яцика. Такі показники прослідковуються впродовж не одного року.
Дописувачі, напевно, самі поділили учнів на "своїх" і "чужих". Для нас "свої" – всі, і ті учні, батьки яких цікавляться навчанням і поведінкою дітей, їх захопленнями, всіляко підтримують дітей і підтримують тісний зв'язок з педагогами.
"Свої" ж для них – це ті учні, батьків яких не можна побачити в школі, як би їх не кликав туди класний керівник чи адміністрація школи, їх не цікавить ні шкільне,ні позашкільне життя дітей, а про батьківські збори і говорити годі.
Тепер стосовно пенсіонерів. Є закон, який не забороняє працювати, перебуваючи на пенсії. Якщо піднімати це питання, то це робити потрібно на рівні держави і всіх установ, а не лише школи.
Обранці бачать недоліки в роботі школи, освіти в цілому. Та не помічають тих проблем, вирішення яких стосується їх безпосередньо і які могли б дійсно покращити умови життя людей на селі.
Наприклад, вулиці, де проживають деякі депутати, добре освітлені і вимощені, а ті, де проживають багатодітні сім'ї (шестеро, п'ятеро дітей і діти навчаються у другу зміну), темні і вкрай заболочені.
Р. S. Ми вважаємо, що привітати керівника та й будь-кого з членів колективу в день його народження – це хороша традиція. Цікаво, хто з дописувачів бачив на столі наїдки і напої, якщо це був торт і кава? І це було на великій перерві, яка триває 20 хвилин. Ні в цей день, ні в який інший учнів з уроків не відпускали.
Можливо, дописувачі мають на увазі тимчасове скорочення уроків за вказівкою райво у зв'язку з відключенням електроенергії, адже діти навчаються у дві зміни.
Автори листа ревно захищають молодого спеціаліста – завідувачку ДНЗ, яка порушує трудовий розпорядок і замість 4-х годин, працює 2,5-3 год. Щоденно. Ні з якого боку зауважень і контролю не сприймає.
Шановні народні обранці! Будьте людьми! Дайте працювати вчителям, дбайте про благоустрій села, зрозумійте, як нелегко і вчителям, і батькам, а особливо учням, якщо у школі двозмінне навчання і зробіть щось для того, щоб ліквідувати цю другу зміну. А вирішувати питання роботи шкіл району і освіти в цілому надамо право відділу освіти, працівники якого є достойні спеціалісти, професіонали, які, повірте, здатні проаналізувати, перевірити і оцінити діяльність як адміністрації кожної школи, так і кожного педагога зокрема. Освітяни чекають від депутатів допомоги і взаєморозуміння.
Залишити коментар