Редакційна пошта / Перейменування вулиць: “за” і “проти”

Останнім часом в Ковельській міській раді багато розмов ведеться про перейменування вулиць з метою виконання законодавства України про декомунізацію. Закон безумовно виконувати треба, але в питаннях, що його стосуються. 

Щодо перейменування вулиць, то до символів комуністичного тоталітарного режиму, які підлягають ліквідації відповідно до статті 1 пункту 4 підпункту С даного Закону, відносяться: "Назви вулиць у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, працювали в радянських органах державної безпеки (окрім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України).

Депутат Ковельської міської ради Леонід Панчук порушив питання про перейменування вулиці Ватутіна на Камінь-Каширську, мотивуючи тим, що це передбачено вимогами Закону України. Чи підпадає під дію Закону вулиця Ватутіна, судіть самі. 

Ватутін Микола Федорович, кадровий військовий, в 19 років добровільно вступив до лав Червоної Армії, пройшовши шлях від рядового до генерала армії, займаючи виключно командні та штабні посади в Збройних Силах Радянського Союзу. З липня 1942 року перебував на посадах командувача Воронзького, Південно-Західного, 1-го Українського фронтів. Брав безпосередню участь у Сталінградській битві, битві на Курській дузі, у визволенні України. Помер 15 квітня 1944 року від поранення. В історію увійшов як видатний воєначальник. 

Враховуючи особистий вклад в визволення України, 7 грудня 2011 року Верховною Радою України була прийнята Постанова "Про відзначення 110-ї річниці з дня народження Героя Радянського Союзу Ватутіна М. Ф." З’ясовуючи думку ковельчан, що проживають на вулиці Ватутіна, ми опитали більше чотирьохсот чоловік, і всі вони були проти перейменування. Прізвище Ватутіна вони не пов’язують з тоталітарним комуністичним режимом, а асоціюють з визволенням України від німецьких окупантів. 

Дивує те, що питання ліквідації комуністичних символів порушують колишні ідеологічні працівники райкомів партії, яким є депутат Ковельської міської ради Леонід Панчук. Хто раніше більше всіх агітував людей за комуністичні ідеї, сьогодні намагається нас переконати в своїй антикомуністичності. То коли був щирим добродій Панчук? Коли писав заяву "прошу прийняти мене в лави Комуністичної партії Радянського Союзу, так як я хочу бути в перших рядах будівників комунізму", чи сьогодні, коли закликає нас  перейменувати вулицю, присвячену видатному воєначальнику, що визволяв Україну від німецьких окупантів? 

Напевно, сьогодні, коли Україна бореться за свою територіальну цілісність, недоцільно піднімати питання, що неоднозначно сприймаються в нашому суспільстві, сіють розбрат серед українців, викликають невдоволення владою. Зараз людей турбує інше: коли припиниться війна на Донбасі? Коли, проголошені Урядом реформи, дадуть відчутні результати? Коли наші пенсії та зарплати забезпечать нам гідне життя? Як гласить філософська істина, майбутнього без минулого немає. Тому ми повинні обережно ставитися до нашої історії, не давати оцінки подіям минулого з позицій сьогодення.  

При оцінці подій нашого історичного минулого недопустимо використовувати політичний популізм з метою завоювати прихильність частини жителів міста за рахунок образи інших. Люди, що віддали своє ЖИТТЯ за визволення України від іноземних окупантів, заслуговують на повагу. 

Щодо ініціативи ряду громадських організацій про перейменування  вулиці Ватутіна на вулицю загиблого Героя-ковельчанина Володимира Кияна, то це — явна провокація. Як ми можемо порівнювати двох героїв, які задля визволення України поклали на вівтар перемоги своє життя? На подвигах героїв Другої світової війни вчаться сучасні захисники України, і тільки духовний зв'язок поколінь забезпечить нам можливість в перемозі над будь-яким ворогом. 

Вшановуючи подвиг Володимира Кияна, доречно назвати на його честь одну з нових вулиць Ковеля.

депутат Ковельської міської ради.