– Сьогодні картоплі копати не буду. У таке світле свято, як День знань, робити щось гріх, – каже моя знайома.
Вона має рацію. Тріпоче надією перший дзвоник. Завмирає серце при звучанні Гімну України. А які красиві ці діти!
– До вносу Державного Прапора України стояти струнко! – лунає над майданом ПТУ №5 м. Ковеля. І багатолюдна «лінійка» з батьків, педагогів і учнів завмирає.
Вони такі славні. Ці учні – вже не діти, але ще й не дорослі. Першокурсники насторожені, вони більш переживають. Хоч і «старожили» дисципліновано виконують урочисті накази і ловлять кожне слово виступаючих і ведучих. Вони стали на дорогу профтехосвіти.
І правильно! Україні потрібні різьбярі, малярі, столяри, кравці.
На жаль, існують стереотипи мислення, які ділять професії на менш вартісні і якісь елітні. Хоч ніхто ще не доказав, чим інженер-спеціаліст відрізняється від високопрофесійного облицювальника або різьбяра. А останній фах – це взагалі творча професія і чи не найелітніша.
– Вчитись здобувати знання, вдосконалюватись і ще раз вчитись, – настановлюючи, наголошую я учням. – Пам’ятайте, що кожна професія від Бога. Святий Йосип був теслею. Тому набувайте знань і досягайте вищої майстерності, і ви знайдете своє щастя, впишете себе в історію своєї справи.
Мудрі настанови у своєму вступному вітальному слові виголошує директор училища Євген Кобченко. З хвилюванням звертається до учнів заступник військового комісара Ігор Подолянчук.
У вінок з вітальних промов вплітаються душевні пісні про Україну і дитинство у виконанні учнів училища Юлії Книшук та Тетяни Янюк. Ці пісні влітають у серця і утверджують всіх у вірі тому, що ми є народ, в якого правди сила ніким здоланна не була. А ця сила передається від майстрів, педагогів та учнів училища. Серед них є найкращі.
Людмила Козел, заступник директора, вручає грамоти і подяки найбільш успішним учням. Оплесками відзначають присутні високі нагороди обласного управління освіти майстрам виробничого навчання Юрію Климовцю та Василю Кондратюку. Дипломом переможця управління нагороджено викладача фізичної культури і здоров’я Олександра Вельму. Нагадаю, що його команда виборола ІІ місце на Всеукраїнських змаганнях з пляжного волейболу. Є й інші досягнення.
– Україні потрібні творчі, ініціативні, освічені, професіонали своєї справи, тож: «Іди вперед, не звертай з дороги», – передає батьківські побажання учням Наталія Савчук.
Заступник директора ПТУ №5 Петро Білінський зачитує наказ про зарахування учнів на перший курс. І першокурсники відповідають клятвою учня. Вони клянуться: «Наполегливо опановувати навчальні предмети.., набувати ґрунтовні знання, уміння і навички на виробничому навчанні, щоб стати справжніми професіоналами».
Майстер виробничого навчання Людмила Кара наголошує: «Це день, з якого починається дорога в майбутнє для кожного з Вас». Це істинно так, бо то й наша надія на благополучне майбутнє. Саме ці юні хлопці і дівчата передадуть вічну естафету від дорослих і будуватимуть нове життя, нову Україну.
Вслухаюсь в поетичні рядки, які декламують ведучі:
Дзвенять в лугах калинові вінки.
Печаль у небі лине журавлина.
Над берегами профтехнічної ріки
Стою і я, і ти – стоїть Людина.
Ці сумні нотки «печалі журавлиної» не випадкові. За фасадом урочистостей лишаються проблеми і тривоги. Не все гаразд із держзамовленням на професії. Звідси виник недобір окремих груп. Недостатньо інформації в пресі про престижність та умови навчання в закладах профтехосвіти. Мало хто знає, що і сьогодні бажаючі (до 1 жовтня) зможуть вступити до ПТУ №5 на навчання з професій: різьбяра, маляра-штукатура.
І я з позиції людини, яка переживає за майбутнє свого міста, рідного краю, закликаю: «Спішіть відчути насолоду виробничого навчання! Боріться за своє місце під Сонцем!».
Ось так з вітаннями та роздумами під ясним Сонцем летіло на крилах світле свято знань у ПТУ №5.
Промовив до присутніх свої голосні мелодії перший дзвоник. Під лагідним вересневим Сонцем легенько тріпотів синьо-жовтий стяг. Він теж ніби бажав учням, батьками, педагогам і всім українцям земного щастя і благополуччя.
Анатолій СЕМЕНЮК.
НА ЗНІМКУ: під час Першовересневої лінійки у професійно-технічному училищі №5 м. Ковеля.
Фото з архіву ПТУ № 5.
Залишити коментар