Залізниця — зона підвищеної небезпеки
Наш співрозмовник — начальник станції Ковель Руслан АЛЕКСАНДРУК.
— Руслане Миколайовичу, українські засоби масової інформації дедалі частіше повідомляють про випадки травмування, іноді — із смертельними наслідками людей на залізничному тран-спорті. У зв'язку з цим хотілося б знати, яка ситуація на Львівській залізниці?
— Теж досить складна. Протягом двох місяців цього року травмовано 14 осіб, з яких 8 — смертельно. До речі, торік травм зазнали 111 чоловік, загинуло 62.
— Які ж причини? Можливо, залізничники недостатньо ведуть профілактично-попереджувальну роботу?
— Швидше, навпаки. З метою попередження виробничого травматизму наші фахівці постійно виступають із статтями в засобах масової інформації, бесідами — у школах і навчальних закладах, лекціями — у трудових колективах. Ось і нещодавно вихованці Вербської загальноосвітньої школи, яку очолює депутат районної ради Валентина Об'єдкова, побували на екскурсії на Ковельському за-лізничному вузлі. Перед ними виступив начальник вокзалу Василь Силівончик, інші спеціалісти, які докладно ознайомили з правилами поведінки на сталевих магістралях.
На мою думку, головною причиною нещасних випадків є халатність, байдуже ставлення до власного життя наших земляків. Наведу один з недавніх прикладів. 26 лютого ц. р. вдень на станції Здолбунів працівники відбудовчого поїзда почули "хлопок" і помітили іскру від електрозамикання.
Прибігши на місце події, побачили потерпілого, який впав з вантажного вагона. З'ясувалося, що він був уражений електричним струмом контактної мережі. Чоловіка було доставлено в Здолбунівську районну лікарню з опіками тіла.
— Які ще фактори призводять до нещасних випадків?
— Дуже поширеним явищем є перехід через колії у невстановлених місцях, "мандрівки" ними. Як результат — травми, а то й смерть. Так, у грудні минулого року на перегоні Мукачево-Кольчино 15-річна дівчина надумала перебігти колію. Побачивши її, машиніст став сигналити, але вона не зреагувала. Через малу відстань наїзд попередити не вдалося. Каретою "швидкої допомоги" потерпілу доставили у Мукачівську районну лікарню. Діагноз: відкрита черепно-мозкова травма.
Бувають й гірші наслідки. У ті ж грудневі дні на перегоні Неполоківці-Лужани старшокласник теж раптово з'явився на колії і теж не реагував на звукові сигнали. Травми виявилися смертельними. Ще раніше на перегоні Іваничі-Володимир-Волинський малолітня дитина раптово вибігла на колію перед поїздом. По дорозі в лікарню померла.
— Чи бувають випадки необережного перетину залізничних переїздів? Адже про це, як-то кажуть, писано-переписано.
– І що? Для декого із наших людей така інформація — що порожній звук. Вони чомусь вважають, що біда може трапитися з ким завгодно, тільки не з ними. І найгірше, що нерідко страждають не лише водії, а й пасажири, яких перевозять.
Саме так було на переїзді перегону Мамаївці-Лужани. Перевозячи в приватному автомобілі дитину, водій не переконався у безпечності руху й загинув. Важко травмоване було й однорічне маля.
— Засоби масової інформації дедалі частіше повідомляють про масове захоплення людей, особливо молодих, так званим селфі — фотографуванням в екстремальних місцях. Півбіди, коли такі зйомки відбуваються на землі, але дехто обирає залізничний транспорт: дахи рухомого складу, електро- або тепловозів. Наскільки поширеним є подібне явище?
— Це свого роду "епідемія". Прикладів — більше, аніж достатньо. Ось декілька з них. Вось-микласник однієї з тернопільських шкіл піднявся на дах вагона і був уражений струмом. Інший школяр на станції Обарів, повертаючись з відпочинку на озері із своїми друзями, виліз на дах критого вагона, доторкнувся до контактного дроту. Як наслідок — ураження струмом.
Як не прикро, але подібні факти декого не змушують робити правильні висновки. Думаю, тут своє тверде слово мають сказати педагогічна і батькі-вська громадськість, працівники правоохоронних органів. Спільними силами ми можемо і повинні попереджувати страхітливі випадки.
— Наостанок хотів би попросити Вас нагадати читачам газети основні правила поводження на об'єктах залізничного транспорту.
— Вони досить прості. В узагальненому вигляді сформульовані у "Правилах безпеки громадян на залізничному транспорті України", які затверджені у 1998 році й доповнені у 2007-ому. З цими правилами можна ознайомитися на залізничних вокзалах, у вагонах пасажирських і приміських поїздах.
Особливо звертаємося до дітей з проханням не влаштовувати ігор на залізничних коліях та поблизу них, не їздити на велосипедах по територіях залізничних переїздів, станцій, вокзалів, не вилазити на ферми мостів, світлофори, дахи вагонів та не пролазити попід вагонами, не перебігати колії перед поїздами, не стояти на краю перону або посадкової платформи та не використовувати навушники поблизу колії, тому що такі дії можуть призвести до травмування чи смерті.
Бережіть власне здоров'я та життя!
Розмову вів Михайло КУЗЬМУК.
НА ЗНІМКАХ: профілактичну бесіду з учнями Вербської загальноосвітньої школи проводять працівники залізничної станції Ковель; начальник вокзалу Василь СИЛІВОНЧИК знайомить дітей з роботою підпорядкованого йому колективу.
Фото
Мирослава ДАНИЛЮКА.
Наш співрозмовник — начальник станції Ковель Руслан АЛЕКСАНДРУК.
— Руслане Миколайовичу, українські засоби масової інформації дедалі частіше повідомляють про випадки травмування, іноді — із смертельними наслідками людей на залізничному тран-спорті. У зв'язку з цим хотілося б знати, яка ситуація на Львівській залізниці?
— Теж досить складна. Протягом двох місяців цього року травмовано 14 осіб, з яких 8 — смертельно. До речі, торік травм зазнали 111 чоловік, загинуло 62.
— Які ж причини? Можливо, залізничники недостатньо ведуть профілактично-попереджувальну роботу?
— Швидше, навпаки. З метою попередження виробничого травматизму наші фахівці постійно виступають із статтями в засобах масової інформації, бесідами — у школах і навчальних закладах, лекціями — у трудових колективах. Ось і нещодавно вихованці Вербської загальноосвітньої школи, яку очолює депутат районної ради Валентина Об'єдкова, побували на екскурсії на Ковельському за-лізничному вузлі. Перед ними виступив начальник вокзалу Василь Силівончик, інші спеціалісти, які докладно ознайомили з правилами поведінки на сталевих магістралях.
На мою думку, головною причиною нещасних випадків є халатність, байдуже ставлення до власного життя наших земляків. Наведу один з недавніх прикладів. 26 лютого ц. р. вдень на станції Здолбунів працівники відбудовчого поїзда почули "хлопок" і помітили іскру від електрозамикання.
Прибігши на місце події, побачили потерпілого, який впав з вантажного вагона. З'ясувалося, що він був уражений електричним струмом контактної мережі. Чоловіка було доставлено в Здолбунівську районну лікарню з опіками тіла.
— Які ще фактори призводять до нещасних випадків?
— Дуже поширеним явищем є перехід через колії у невстановлених місцях, "мандрівки" ними. Як результат — травми, а то й смерть. Так, у грудні минулого року на перегоні Мукачево-Кольчино 15-річна дівчина надумала перебігти колію. Побачивши її, машиніст став сигналити, але вона не зреагувала. Через малу відстань наїзд попередити не вдалося. Каретою "швидкої допомоги" потерпілу доставили у Мукачівську районну лікарню. Діагноз: відкрита черепно-мозкова травма.
Бувають й гірші наслідки. У ті ж грудневі дні на перегоні Неполоківці-Лужани старшокласник теж раптово з'явився на колії і теж не реагував на звукові сигнали. Травми виявилися смертельними. Ще раніше на перегоні Іваничі-Володимир-Волинський малолітня дитина раптово вибігла на колію перед поїздом. По дорозі в лікарню померла.
— Чи бувають випадки необережного перетину залізничних переїздів? Адже про це, як-то кажуть, писано-переписано.
– І що? Для декого із наших людей така інформація — що порожній звук. Вони чомусь вважають, що біда може трапитися з ким завгодно, тільки не з ними. І найгірше, що нерідко страждають не лише водії, а й пасажири, яких перевозять.
Саме так було на переїзді перегону Мамаївці-Лужани. Перевозячи в приватному автомобілі дитину, водій не пер
еконався у безпечності руху й загинув. Важко травмоване було й однорічне маля.
— Засоби масової інформації дедалі частіше повідомляють про масове захоплення людей, особливо молодих, так званим селфі — фотографуванням в екстремальних місцях. Півбіди, коли такі зйомки відбуваються на землі, але дехто обирає залізничний транспорт: дахи рухомого складу, електро- або тепловозів. Наскільки поширеним є подібне явище?
— Це свого роду "епідемія". Прикладів — більше, аніж достатньо. Ось декілька з них. Вось-микласник однієї з тернопільських шкіл піднявся на дах вагона і був уражений струмом. Інший школяр на станції Обарів, повертаючись з відпочинку на оз
ері із своїми друзями, виліз на дах критого вагона, доторкнувся до контактного дроту. Як наслідок — ураження струмом.
Як не прикро, але подібні факти декого не змушують робити правильні висновки. Думаю, тут своє тверде слово мають сказати педагогічна і батькі-вська громадськість, працівники правоохоронних органів. Спільними силами ми можемо і повинні попереджувати страхітливі випадки.
— Наостанок хотів би попросити Вас нагадати читачам газети основні правила поводження на об'єктах залізничного транспорту.
— Вони досить прості. В узагальненому вигляді сформульовані у "Правилах безпеки громадян на залізничному транспорті України", які затверджені у 1998 році й доповнені у 2007-ому. З цими правилами можна ознайомитися на залізничних вокзалах, у вагонах пасажирських і приміських поїздах.
Особливо звертаємося до дітей з проханням не влаштовувати ігор на залізничних коліях та поблизу них, не їздити на велосипедах по територіях залізничних переїздів, станцій, вокзалів, не вилазити на ферми мостів, світлофори, дахи вагонів та не пролазити попід вагонами, не перебігати колії перед поїздами, не стояти на краю перону або посадкової платформи та не використовувати навушники поблизу колії, тому що такі дії можуть призвести до травмування чи смерті.
Бережіть власне здоров'я та життя!
Розмову вів Михайло КУЗЬМУК.
НА ЗНІМКАХ: профілактичну бесіду з учнями Вербської загальноосвітньої школи проводять працівники залізничної станції Ковель; начальник вокз
Залишити коментар