Владислав Мартинюк, як громадський активіст, брав участь у багатьох патріотичних починаннях. Він – член ради міського віча, член Всеукраїнського об’єднання ветеранів.
Владислав Миронович багато звідав випробувань на своєму життєвому шляху. Коли мав дванадцять років, надійшло повідомлення про те, що його батько впав на полі бою.
Нелегкі повоєнні роки принесли немало страждань. Холод, голод не завжди додавали позитивних емоцій. Доводилося виживати, терпіти негаразди.
Після того, як незалежна Україна утвердилася, Владислав Миронович поринає у вир політичних подій. Рідко яке віче обходиться без його виступу. За участю активіста ветерани Всеукраїнського об’єднання відстояли право на існування Ковельської залізничної лікарні. В. Мартинюк неодноразово порушував питання про капітальний ремонт пошти на Ковелі-ІІ, де зараз чистота, порядок.
Більшу частину свого життя Владислав Мартинюк віддав роботі у дистанції колії. А всього має 43 роки трудового стажу. Виховав двох дітей, має три онуки, діждався двох правнуків.
Де б не працював, завжди був справедливий, відвертий. Траплялися на життєвому шляху різні ситуації, але він вистояв і ніколи не зраджував своїх патріотичних почуттів. Пов’язав свою долю із церквою. Не раз виступав на захист української мови у храмах Київського патріархату.
Брав участь у відродженні Благовіщенської церкви. Зараз є активним мирянином громади Андрія Первозванного, співає у церковному хорі.
Владислав Миронович активний у житті, хоч має за плечима не один десяток років. 8 жовтня йому виповнюється 80 років. Тож щиро вітаємо з ювілеєм, бажаємо міцного здоров’я і ще багато років плідної праці на благо України!
Яків ЛАВРЕНКО, голова Ковельської міськрайонної організації НРУ, хористи і прихожани церкви Андрія Первозванного.
НА ЗНІМКУ: Владислав МАРТИНЮК.
Фото з домашнього архіву.
Залишити коментар