Вони зродились великої години...Гей на Півночі, на Волині,
Створилася армія УПА,
Щоби воскресла Україна
І завітала свобода!
Одне з найбільших шанованих християнських свят в Україні – Покрова Пресвятої Богородиці – є днем утворення УПА.
Від цього часу минуло довгих 70 років…
Чи є ще на світі такий народ, чия земля була б так напоєна кров’ю і засіяна кістками синів та дочок, як українська?
Історія, напевно, такого не знає. Усі без винятку окупаційні режими України поневолювали наш багатостраждальний народ.
Переслідували його, зневажали, нищили культуру, відбирали рідну мову, денаціоналізували, фальсифікували історію, по-варварськи експлуатували його багатства. При цьому вважали, що цей народ спроможний тільки ходити в ярмі і, як робочий віл, працювати на різної масті зайд, щоб нагодувати їх ненаситні черева. В той же час усіх борців за національну ідею немилосердно і жорстоко знищували, накладаючи на них тавро “злочинця”, “бандита”, “зрадника” свого народу.
На жаль, ще й нині, на 22-му році незалежності України, є величезна потреба довести до відома всього українського народу щиру правду про визвольну боротьбу 40–50-х років двадцятого століття, її необхідність, природність і законність в міжнародному праві.
За всю історію України найжахливішого лиха завдав їй тоталітарний комуністичний режим. Зрусифіковане, зденаціоналізоване і позбавлене духовності населення, породило цілі когорти яничарів, безрідних манкуртів, українофобів, які ще й зараз з піною на губах і ненавистю в очах паплюжать національних борців і героїв.
Втім, повернемося до історії, згадаємо початок Другої світової війни. У Західну Україну прийшли так звані “визволителі”. Немов мітлою, червона Москва почала “вимітати” все, що було передове: патріотів, інтелігенцію, так званих «куркулів».
Перестали існувати всі політичні партії і товариства. Залишилася у глибокому підпіллі тільки Організація Українських Націоналістів (ОУН), яка, незважаючи на численні жертви, продовжувала боротьбу. А коли місце комуністично-московського окупанта зайняв в 1941 р. німецько-фашистський загарбник, стало зрозуміло, що Україні ніхто не допоможе і треба розраховувати тільки на власні сили та можливості.
Враховуючи вкрай складне міжнародне становище, ОУН охопила всі ділянки життя українського народу, взяла на себе всю відповідальність за збройну національно-визвольну боротьбу та її наслідки. Так були створені свої збройні сили Української Національної Самооборони (УНС), завданням якої було оберігати українські села від нападів польських боївок (АК) армії крайової, не допускати вивезення населення в Німеччину на примусові роботи, боротися з німецькою окупаційною владою тощо.
На базі УНСу була створена Українська Повстанська Армія (УПА). Як у ряди УНСу, так і в ряди УПА приймали спочатку тільки патріотів-націоналістів, членів ОУН, членів юнацтва та інших симпатиків-добровольців. Це дало можливість створити на ідейній основі взірцеву армію і підтримувати ідеальну дисципліну.
Незважаючи на повну зовнішню ізоляцію, спираючись виключно на всебічну підтримку народу, УПА упродовж більш як десяти років воювала проти таких світових потуг, як німецький фашизм, тоталітарний більшовицький режим. Багато повстанців, патріотів-націоналістів склали свої буйні голови у нерівній боротьбі з ворогом-окупантом.
Вони стали народними героями, месниками. Про них народ пам’ятає, віддає їм заслужену шану, оспівує їх подвиги. Вічна їм пам’ять і слава!
Женевська Конвенція 1949 р., яку підписав також уряд колишнього СРСР, визнала всі рухи Опору природними, справедливими і законними у міжнародному праві.
Що ж було б простішого, як на основі цієї Конвенції реабілітувати всіх незаконно засуджених борців національно-визвольних змагань, попросити пробачення у своїх невинних жертв? Та про існування Женевської Конвеції свідомо мовчали.
Та й навіть у незалежній Україні всі скликання Верховних Рад і уряди не спромоглися визнати борців за волю воюючою стороною. Невже такі Верховна Рада і уряд мають право на існування? То хто ж вони? Бійці за волю і незалежність України чи зрадники?
Надіємося і віримо, що нова Верховна Рада і новий уряд незалежної України невдовзі дасть на це правдиву та об’єктивну відповідь і все-таки правда й справедливість переможуть.
Нам у цьому допоможе Всевишній. Потрібно, щоб сьогоднішні політики і урядовці, які, користуючись благами і пільгами в незалежній державі, пам’ятали і не забували про тих, хто самовіддано і жертовно боровся за цю незалежність, оцінили і визнали їх подвиг!
Тайга, і тундра, і болото
З’їдали гордих і святих,
Обмотаних колючим
дротом
Героїв вічно молодих…
Та не убили!
Бо ж не вбити
В серцях воскреслих
земляків
Під синім небом стигле
жито,
Що злились в Прапорах
батьків.
Антоніна ГЛАДУН, член Ковельської філії “Союзу Українок”, голова осередку партії “Українська платформа «Собор»” с. Радошина.
Залишити коментар