Редакційна пошта / Блюзнірство

Шановний Охріме Свитко!

Сьогодні в передачах радіо і телебачення  тільки й мови  що про конкурс Євробачення-2017 у Києві.

Нічого не маючи проти пісенних конкурсів, все-таки запитую і вас, і себе; чи морально проводити подібні музично-пісенні шоу в країні, на яку напав російський агресор і вірні сини якої захищають на Сході незалежність і територіальну цілісність держави? І чи не соромно буде конкурсантам співати й танцювати в час, коли у зоні АТО майже щодня гинуть наші діти?

Віктор ЗІНЧУК, 

ветеран праці.

l

Шановний пане Вікторе!

Ваше запитання цілком правомірне, але, на жаль, майже риторичне. Річ у тім, що конкурс Євробачення-2017 у ці дні триває, а тому наше спілкування на шпальтах газети жодного результату не дасть.

Однак, думаю, що Ви, як і я, маєте певне право на свою точку зору, яка в даному випадку повністю збігається з моєю. Я теж не можу зрозуміти, як у фактично воєнний час можна безтурботно веселитися, розважатися, гуляти схилами Дніпра і шаліти на концертах досить посередніх виконавців.

Адже відомо, що Євробачення – швидше комерційний проект, аніж мистецький. Він задуманий, як своєрідний ярмарок марнославства, а не фестиваль високопрофесійних співаків і музикантів. Це – такий собі європейський міжнародний "прикол", в якому цінуються не вокальні дані його учасників, а вміння подати себе в гумористично-сатиричному, якщо не сказати, ідіотському вигляді.  Щоб переконатися у цьому, досить пригадати, хто виходив у минулому переможцями Євробачення (за винятком хіба Джамали та деяких інших талановитих виконавців).

Тому було б правильно кошти, які виділені на цей конкурс, спрямувати на матеріальну допомогу воїнам АТО, сім'ям загиблих, поліпшення їх життєвих умов. Особисто я, незважаючи на почуття патріотизму і любові до України, дивитися Євробачення не буду. Бо не можу зрозуміти, як і Ви, бездушність тих,  хто організовує фактично банкет під час чуми, "танцює" на крові і кістках тих, хто гине або загинув у фронтових окопах.

Ось і 9 травня, у День Перемоги, від важких поранень знову пішов у Вічність 26-річний юнак.

Сумно. Гірко. Боляче.

Охрім СВИТКА.

Р.S. Ще один факт, який свідчить про блюзнірство організаторів Євробачення- 2017, –  розповсюдження квитків для бажаючих послухати і подивитися на виконавців конкурсу, видрукованих… російською мовою (!). Про це повідомили окремі інтернет-видання. Що тут говорити? Хіба одне: ганьба!

О. С.

Шановний Охріме Свитко!

Сьогодні в передачах радіо і телебачення  тільки й мови  що про конкурс Євробачення-2017 у Києві.

Нічого не маючи проти пісенних конкурсів, все-таки запитую і вас, і себе; чи морально проводити подібні музично-пісенні шоу в країні, на яку напав російський агресор і вірні сини якої захищають на Сході незалежність і територіальну цілісність держави? І чи не соромно буде конкурсантам співати й танцювати в час, коли у зоні АТО майже щодня гинуть наші діти?

ххх

Шановний пане Вікторе!

Ваше запитання цілком правомірне, але, на жаль, майже риторичне. Річ у тім, що конкурс Євробачення-2017 у ці дні триває, а тому наше спілкування на шпальтах газети жодного результату не дасть.

Однак, думаю, що Ви, як і я, маєте певне право на свою точку зору, яка в даному випадку повністю збігається з моєю. Я теж не можу зрозуміти, як у фактично воєнний час можна безтурботно веселитися, розважатися, гуляти схилами Дніпра і шаліти на концертах досить посередніх виконавців.

Адже відомо, що Євробачення – швидше комерційний проект, аніж мистецький. Він задуманий, як своєрідний ярмарок марнославства, а не фестиваль високопрофесійних співаків і музикантів. Це – такий собі європейський міжнародний "прикол", в якому цінуються не вокальні дані його учасників, а вміння подати себе в гумористично-сатиричному, якщо не сказати, ідіотському вигляді.  Щоб переконатися у цьому, досить пригадати, хто виходив у минулому переможцями Євробачення (за винятком хіба Джамали та деяких інших талановитих виконавців).

Тому було б правильно кошти, які виділені на цей конкурс, спрямувати на матеріальну допомогу воїнам АТО, сім'ям загиблих, поліпшення їх життєвих умов. Особисто я, незважаючи на почуття патріотизму і любові до України, дивитися Євробачення не буду. Бо не можу зрозуміти, як і Ви, бездушність тих,  хто організовує фактично банкет під час чуми, "танцює" на крові і кістках тих, хто гине або загинув у фронтових окопах.

Ось і 9 травня, у День Перемоги, від важких поранень знову пішов у Вічність 26-річний юнак.

Сумно. Гірко. Боляче.

Р.S. Ще один факт, який свідчить про блюзнірство організаторів Євробачення- 2017, –  розповсюдження квитків для бажаючих послухати і подивитися на виконавців конкурсу, видрукованих… російською мовою (!). Про це повідомили окремі інтернет-видання. Що тут говорити? Хіба одне: ганьба!