Редакційна пошта / “Політ журавлів над нетолоченими травами”

Щороку студентський театр "Водограй" Ковельського медичного коледжу намагається приємно здивувати свого глядача новим, яскравим філософським твором. Не винятком  стала й повість Катерини  Мотрич  "Політ журавлів над нетолоченими травами".  

Неможливо відтворити прекрасне на сцені, не маючи  таланту душі, будучи лише сірою тінню у тенетах  людських якостей, котрими наділений твій  головний герой. Та про це не варто говорити, розповідаючи про Ольгу Мазурок, яка зіграла головну  роль Насті-Спасительки, чий образ став сакральним у повісті. Надзвичайно обдарована, розумна, тендітна юначка завдяки своїм акторським здібностям та чистому серцю спромоглася продемонструвати глядачам чорнобильську біду очима простої бабусі, матері, яка понад усе любила свою рідну землю та людей. Ольга не лишила байдужим жодного, хто сидів у залі.  

Моторошне слово "евакуація", невимовно болюче слово "прощавай", мов два синоніми, вплелися чорною ниткою у  долю ще одного героя  повісті — сина Насті. Енергійний та талановитий Максим Кумарницький зіграв цю роль  неймовірно правдиво. Головний герой Максима став символом печалі українських  матерів, символом скорботи всього українського народу.

"А чим же я козу годуватиму, що я їй скажу?", —  здавалось, прості слова ще одного героя вистави — звичайного селянина, кума Микити — не стали б такими трагічними, якби  слово "Зона"  не було б з ними співзвучне. Цю непросту роль блискуче зіграв Денис Кухарук.

  Не варто залишати без уваги і образ діда-пророка, яку вміло відобразив  Андрій Слободяник, та роль маленької онучки, яка дісталась симпатичній та милій дівчинці Софії Костючик (учениці 1-го класу ЗОШ №7). 

Барвистим та багатим доповненням  театрального дійства стали пісні, що звучали з вуст найкращих хористок коледжу — Галина Савіцкої, Лілії Трушик, Анастасії Чалої,  Катерини Хомич, Анни Марченкової, Андріани Поліхи, Марії Мельничук, Надії Послєдової, Софії Конончук. 

Життя, мрії, вогонь і смерть сплели у єдиний терновий вінок в одвічному  народному  танці  наполегливі та креативні  студентки Ольга Данелюк, Софія Курбак, Олександра Курбак, Марія Калькова, Наталія Ващук, Світлана Гурко.   

Кожна вистава — це своєрідна подорож, яка має свої станції і час, і має людей,  що наповнюють її та  надихають. Михайло Шпак — диктор, який впродовж всього театрального дійства силою надзвичайного голосу тримав глядача у напрузі до останньої зіграної репліки, до останнього жесту.   

Проте "Політ журавлів" не був би таким  емоційно забарвленим та вистражданим, якби не фантазія та гнучкість людей, що створювали та об'єднували у єдине ціле увесь спектр музики, зображень та  світла.  Іван Коленда та Вікторія Дричик (викладач КМК) — команда, яка на відмінно справилася зі своїм завданням.

Тож пам’ятаймо свою історію і по-справжньому любімо неньку-Україну!

Інна ТРЕТЯК,

художній керівник студентського

театру "Водограй". 

Щороку студентський театр "Водограй" Ковельського медичного коледжу намагається приємно здивувати свого глядача новим, яскравим філософським твором. Не винятком  стала й повість Катерини  Мотрич  "Політ журавлів над нетолоченими травами".  

Неможливо відтворити прекрасне на сцені, не маючи  таланту душі, будучи лише сірою тінню у тенетах  людських якостей, котрими наділений твій  головний герой. Та про це не варто говорити, розповідаючи про Ольгу Мазурок, яка зіграла головну  роль Насті-Спасительки, чий образ став сакральним у повісті. Надзвичайно обдарована, розумна, тендітна юначка завдяки своїм акторським здібностям та чистому серцю спромоглася продемонструвати глядачам чорнобильську біду очима простої бабусі, матері, яка понад усе любила свою рідну землю та людей. Ольга не лишила байдужим жодного, хто сидів у залі.  

Моторошне слово "евакуація", невимовно болюче слово "прощавай", мов два синоніми, вплелися чорною ниткою у  долю ще одного героя  повісті — сина Насті. Енергійний та талановитий Максим Кумарницький зіграв цю роль  неймовірно правдиво. Головний герой Максима став символом печалі українських  матерів, символом скорботи всього українського народу.

"А чим же я козу годуватиму, що я їй скажу?", —  здавалось, прості слова ще одного героя вистави — звичайного селянина, кума Микити — не стали б такими трагічними, якби  слово "Зона"  не було б з ними співзвучне. Цю непросту роль блискуче зіграв Денис Кухарук.

  Не варто залишати без уваги і образ діда-пророка, яку вміло відобразив  Андрій Слободяник, та роль маленької онучки, яка дісталась симпатичній та милій дівчинці Софії Костючик (учениці 1-го класу ЗОШ №7). 

Барвистим та багатим доповненням  театрального дійства стали пісні, що звучали з вуст найкращих хористок коледжу — Галина Савіцкої, Лілії Трушик, Анастасії Чалої,  Катерини Хомич, Анни Марченкової, Андріани Поліхи, Марії Мельничук, Надії Послєдової, Софії Конончук. 

Життя, мрії, вогонь і смерть сплели у єдиний терновий вінок в одвічному  народному  танці  наполегливі та креативні  студентки Ольга Данелюк, Софія Курбак, Олександра Курбак, Марія Калько ва, Наталія Ващук, Світлана Гурко.   

Кожна вистава — це своєрідна подорож, яка має свої станції і час, і має людей,  що наповнюють її та  надихають. Михайло Шпак — диктор, який впродовж всього театрального дійства силою надзвичайного голосу тримав глядача у напрузі до останньої зіграної репліки, до останнього жесту.   

Проте "Політ журавлів" не був би таким  емоційно забарвленим та вистражданим, якби не фантазія та гнучкість людей, що створювали та об'єднували у єдине ціле увесь спектр музики, зображень та  світла.  Іван Коленда та Вікторія Дричик (викладач КМК) — команда, яка на відмінно справилася зі своїм завданням.

Тож пам’ятаймо свою історію і по-справжньому любімо неньку-Україну!