Реформа системи місцевого самоврядування є необхідною для України
У 2010 році був широкий діалог – ми його з вами розпочали з місцевими органами влади, експертами щодо конституційних змін, необхідних для підвищення ролі місцевого самоврядування.
Разом з тим необхідна та довгоочікувана реформа у цій сфері не вичерпується лише змінами до Основного закону. Реформа мусить визначити напрями, механізми, терміни формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади.
Такої, що спроможна максимально забезпечити надання якісних та доступних публічних послуг, укріплення інститутів демократії, захист інтересів громадян в усіх сферах життя. Водночас, вона має бути гармонійним інструментом, що вибудує якісно нові відносини між державою та територіальними громадами.
Очевидно, що нинішня система самоврядування на місцях –неефективна і суттєво стримує розвиток нашої країни. Ситуація ускладнюється ще й тим, що правове регулювання та сама практика місцевого самоврядування не задовольняють сучасних потреб України. При цьому вони також не відповідають Європейській хартії місцевого самоврядування. Невиконання ж положень Хартії є істотною перепоною на шляху реалізації курсу та перешкоджає інтеграції до Європейського співтовариства.
Справжня реформа починається з систематизації управління процесами, визначення пріоритетів та підготовки плану першочергових заходів, врахування інтересів всіх зацікавлених сторін. Сьогодні настав час практичних дій для створення належних умов такої реформи.
За моїм дорученням було організовано роботу з підготовки Концепції реформи самоврядування. На сьогодні ми маємо перший проект цього документа, в якому знайшли відображення ті ідеї та ініціативи, які ми з вами неодноразово обговорювали на Раді регіонів, у парламенті, на численних зустрічах з нашими громадянами та громадським активом.
Вважаю за необхідне розпочати на всіх рівнях широку дискусію навколо напрацьованого проекту Концепції, забезпечити врахування всіх пропозицій, що будуть висловлені нашими співгромадянами.
Реформування місцевого самоврядування має відбуватися на засадах децентралізації владних повноважень, консолідації ресурсного забезпечення та стратегічного планування розвитку територіальних громад. Це все вимагає зважених кроків щодо законодавчого вирішення проблем місцевого та регіонального розвитку в контексті виробленої державної регіональної політики, бюджетної, податкової та муніципальної реформ із дотримання положень Європейської хартії місцевого самоврядування.
Йдеться про забезпечення повсюдності місцевого самоврядування, формування і забезпечення діяльності територіальних громад та їхніх органів.
Їх головним завданням має бути покращення умов життя людей, оперативне та якісне надання їм публічних послуг, поліпшення умов сталого розвитку територій, ефективне використання бюджетних коштів та інших ресурсів.
Ми маємо припинити дублювання повноважень, функцій та завдань органів місцевого самоврядування різних рівнів.
Глибоко переконаний, що лише та реформа має майбутнє та досягне результату, яка буде підтримуватися в суспільстві і яку розуміють люди. Реформа самоврядування, нав'язана людям, як то кажуть "зверху", не матиме успіху. Дуже важливо, щоб такі зміни мали розуміння і реалізовувались в регіонах.
Я не люблю слова "знизу", я кажу – реально там, де живуть люди, тоді ми будемо з вами мати підтримку, будемо мати успіх. Ця реформа торкнеться кожної людини, кожної сім'ї, кожного підприємства і кожного регіону.
Важлива передумова – формування сучасного менеджменту місцевого самоврядування. Будемо відверті – небагато у нас прикладів ініціативної, добре організованої роботи місцевих рад. Не вистачає освічених та підготовлених кадрів. Їх треба готувати. Ми знаємо, як часто змінюються депутати в місцевих радах, а інколи ці зміни не йдуть, як кажуть, на користь. Люди про це кажуть, на жаль. Тому нам це треба врахувати.
Реформа місцевого самоврядування спрацює тоді, коли вона буде чітко зорієнтована на зростання добробуту людини, зміцнення економічного потенціалу територіальної громади.
Проблема фінансування розвитку територіальних громад, сіл, селищ і міст сьогодні виходить на перший план. Обсяги дотацій, що надаються місцевим бюджетам з Державного бюджету, зростають щороку, а рівень добробуту людей, показники розвитку регіонів і громад покращуються надто повільно. Нестача ресурсів для вирішення проблем місцевого розвитку відчувається постійно.
Тому необхідно комплексно задіяти всі наявні на місцевому рівні можливості щодо наповнення місцевих бюджетів та максимально використати існуючі в регіонах ресурси – матеріальні, фінансові, інвестиційні, людські – для відродження економічної активності, розвитку підприємництва, створення нових робочих місць.
Напрям реформ, який ми поступово запроваджуємо, – навчити самостійно заробляти кошти на місцях, оскільки лише той результат вартий уваги, що здобутий саме в регіонах!
У кожній громаді необхідно створити "інвестиційні карти" найпривабливіших об'єктів для інвестування. Треба по-іншому підійти до вирішення застарілої проблеми безробіття в малих містах, селах і селищах.
Керівники місцевого самоврядування мають навчитися організовувати економіку власної території та створювати умови для роботи на місцях. На порядку денному – оптимізація роботи регіональних ринків праці.
Створення сучасних умов життя на селі – пріоритет державної політики
Окремою темою для уваги з боку держави та місцевої влади є вирішення проблем розвитку сільських громад.
В Україні – понад 28 тисяч сільських населених пунктів. У цих селах і селищах проживає третина населення нашої держави. У сільськогосподарському виробництві зайнято майже 5 млн. осіб, що становить 34% від загальної кількості населення, яке проживає в сільській місцевості. Створення сучасних умов життя на селі в соціальному, культурному і духовному розумінні – найперше завдання для місцевої влади.
Саме тому земельна, медична, освітня реформи, реформа соціального забезпечення мають працювати на підвищення якості життя селян.
Комплексний та збалансований розвиток сільських територій – це усталений стандарт для Європейського Союзу і орієнтир для державної регіональної політики в Україні.
Уряду, в межах діючих бюджетних програм, необхідно забезпечити повноцінне фінансування заходів, спрямованих на підтримку фермерів-початківців, сприяти створенню та розвитку сімейних ферм на селі.
Тільки через об'єднання зусиль держави та виробників сільгосппродукції, через розвиток кооперації – споживчої, збутової, обслуговуючої, кредитної, через відродження підприємницької активності можна підвищити економічну результативність сільськогосподарського виробництва, досягти високих соціальних стандартів життя на селі.
Сьогодні лише 1% селянських господарств в Україні охоплено кооперацією, а, наприклад, у сусідній Польщі – понад 50%. Тому розвиток кооперації на селі потребує дієвої підтримки. За рахунок розвитку сільськогосподарської кооперації можна підвищити стандарти безпеки продуктів харчування, досягти міжнародного рівня якості та дотримання санітарних норм.
Сучасне українське село повинне мати розвинуту інфраструктуру – платформу для залучення інвестицій та відродження підприємницької активності. Її невід'ємною складовою має стати комплексна розбудова аграрного ринку, розвитку доріг, транспорту, житлово-комунальної та інженерної сфер.
Олег МАКСИМЧУК.
Залишити коментар