Звернення Ковельської міської радиРедактору громадсько-політичної газети «Вісті Ковельщини» ВЕЛЬМІ М. Г.
Ковельська міська рада просить опублікувати в газеті «Вісті Ковельщини» текст звернення Ковельської міської ради до Президента України, Верховної Ради України щодо недопустимості запровадження в Україні другої державної мови та наступу на українську мову як конституційно закріплену єдину державну, прийнятого на двадцять четвертій позачерговій сесії міської ради 11 червня 2012 року.
За прийняття рішення міської ради з даного питання голосували:
«за» – 24 (в т. ч. – міський голова), проти – 0, утримались – 2 (в т. ч. – депутати міської ради від Партії регіонів).
Михайло ГЕТЬМАН,
секретар міської ради.
Ухвалення Верховною Радою України в першому читанні провокативного, авантюрного та антидержавного за своєю суттю законопроекту №9073 «Про засади державної мовної політики» викликає глибоке обурення Волинської громади і є свідченням остаточної деградації представників центральної влади в Україні. Такі провокації періодично з’являються, коли погіршується соціально-економічна ситуація в державі, аби відволікти суспільство від нагальних проблем і викликів, що перед ним постають.
Зазначений проект Закону містить норми, відверто спрямовані на мовний розкол української нації та встановлення чіткого мовного поділу засобами державного примусу. Положення цього документа передбачають, зокрема, офіційне опублікування актів вищих органів державної влади українською та російською мовами водночас, встановлення підґрунтя для двомовності роботи, діловодства та документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зобов’язання посадових осіб цих органів володіти недержавною мовою.
Насправді проблеми другої державної мови в Україні не існує. Вона штучно створюється деструктивними антиукраїнськими силами, що збурює соціальну напругу в нашому суспільстві, не сприяє політичній стабільності, порозумінню та суспільній злагоді. Штучно, через адміністративний примус, режим намагається звузити сферу використання української мови, брутально перекреслити елементарні культурні і людські права українців, перетворити наш народ на «гостей» у власному домі.
В Україні не існує перешкод чи заборон для вільного розвитку мов національних меншин. Натомість у багатьох регіонах спостерігаємо наступ на українську мову, витіснення її з культурної, освітньої та інформаційної сфери, закриття українських шкіл і т. д. Держава має стати, насамперед, на захист української мови, зміцнюючи її статус у сфері офіційного та ділового спілкування, інформаційного і культурного простору, інакше Україна ризикує втратити свою національну мову. Зважаючи на це, запровадження в Україні другої державної мови є недопустимим.
Для відвертання уваги від нечуваного грабунку України режим намагається спровокувати протистояння між областями, планомірно перетворює українофобію на офіційну ідеологію в державі. Глобальна мета режиму зрозуміла – це соціальна, культурна та національна маргіналізація українців, перетворення нас на безправну, дискриміновану, стигматизовану, принижену та визискувану групу.
Влада Януковича сьогодні намагається здійснити те, що не спромоглися втілити царські та радянські окупанти. Віра, мова і земля — ось те, що ще залишилося в українців. І зберегти це для наших нащадків — питання честі та совісті кожного. Якщо здамо нашу мову - осоромимось не лише самі перед собою, а й перед мертвими та ненародженими, перед душами мільйонів українців, які були знищені антиукраїнськими режимами.
Кожен українець та українське суспільство загалом дадуть адекватну відповідь на таку угодовську, зрадницьку політику новітніх колаборантів на догоду Кремлю. Знищення української мови, переписування української історії, кремлівська кінопропаганда, засилля російськомовних телепрограм – головні напрямки ідеологічної, психологічної, інформаційної іноземної агресій. Насправді йдеться не про права представників етнічних меншин, якими вдало спекулюють деструктивні антиукраїнські сили, а про нову фазу жорсткої русифікації – продовження політики лінгвоциду.
Про двомовність в Україні говорять насамперед ті, хто української мови не знає взагалі або ж показово зневажає її та робить усе задля її знищення. Живучи в Україні, вони піддають сумніву повноцінність державної мови, яка є однією з найбагатших у світі, цим самим демонструючи неповагу до українського народу та його держави. Адже українська мова – мова геніїв нашого народу Тараса Шевченка, Івана Франка, нашої славної землячки Лесі Українки.
Подібні заяви ми розцінюємо також як посягання на Конституцію України, що офіційно закріплює статус української мови як єдиної державної. В рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року у справі про застосування української мови чітко вказано: «Конституцією України статус державної мови надано українській мові (частина перша статті 10). Це повністю відповідає державотворчій ролі української нації, що зазначено у преамбулі Конституції України, нації, яка історично проживає на території України, становить абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі».
Ми, депутати Ковельської міської ради, вважаємо такі законодавчі ініціативи очевидним наступом на розвиток, забезпечення застосування та поглиблення відтворення української мови як єдиної державної та спробою грубого порушення вимог статті 10 Конституції України щодо забезпечення всебічного розвитку та функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
З огляду на вищесказане, Ковельська міська рада вимагає від Президента України ветувати законопроект №9073 «Про засади державної мовної політики» в разі його прийняття, а від Верховної Ради України – не допустити прийняття цього Закону в цілому, зупинити наступ на українську мову та не допустити антиконституційних спроб запровадження в Україні другої державної мови.
Маємо раз і назавжди припинити дискусії з цього питання і дати всім зрозуміти: у нас – єдина українська нація, єдина Українська держава, єдина українська державна мова.
Нотатки із сесії міськради читайте в одному з наступних номерів газети.
Залишити коментар