Ганна Маслай: "Освіта — альфа і омега державної політики"Під час нещодавньої зустрічі з молоддю Президент України Віктор Янукович наголосив: аби сповна реалізувати потенціал сучасної української молоді, спрямувати його на розвиток Української держави – бізнесу, вітчизняної науки, кадрове оновлення управлінської системи, треба якісно посилити освітню політику.
"Це не просто необхідне, це – аксіома, бо освіта була й буде альфою й омегою державної політики", – стверджує одна із найбільш досвідчених фахівців педагогічної сфери Волині, Заслужений працівник народної освіти України, у минулому багаторічний керівник Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, а нині ще й активна громадська діячка Ганна Маслай (на фото).
– Ганно Семенівно, сьогодні влада, як ніколи раніше, розуміє, що саме освіта є рушійною силою економіки, а тому ставку робить на молодь та її творчий потенціал. Чи поділяєте Ви таку позицію?
– Усе життя було, є і буде чотири найактуальніших питання: кого вчити, хто має вчити, як і для чого. Освіта має триєдине завдання: навчання, виховання і розвиток особистості. Якщо б їх втілювати як аксіому всім – від чиновників, до вчителів і до родини, – то був би результат.
У концепції освіти ХХІ століття по лінії ЮНЕСКО чітко виписані чотири постулати. Перший – навчити дитину пізнавати. Другий – навчити вчитися, здобувати знання (зверніть увагу – не давати знання!), третій – навчити жити в соціумі (сім'ї, садочку, класі, вузі, в суспільстві), останній – навчити жити в повному розумінні. Навколо цього і варто будувати освіту.
– Президент акцентував саме на потребі створення умов для реалізації особистості, для втілення найпрогресивніших ідей, які приносили б користь державі.
Сьогодні всі говорять про потребу в ІТ-фахівцях, технічних спеціалістах. Можливо, ми занадто свого часу занурилися в гуманітарну сферу?
– Що можна сказати, аналізуючи вимоги Президента і діяльність профільного міністерства? Освітня діяльність має бути приведена в систему. Беремо дошкілля: там іде реформування. Якщо раніше туди дитину просто віддавали, щоб "погляділи", то нині це – навчальний заклад, центр розвитку пізнавальних якостей дитини. Велика увага приділяється і на рівні Президента, і Уряду позашкіллю, хоч ми багато знищили у свій час. Початкова школа, базова і загальноосвітня, нині має бути профільною.
Є відповідна концепція профорієнтації, теж розроблена за ініціативою Президента. Це впроваджується і це дуже важливо. Тут вирішуються і проблема здоров'я дітей, які дуже потерпають від перенавантаження, і питання реалізації їх в самостійному житті. Дитина буде зорієнтована. Не всі можуть бути математиками чи конструкторами.
Хоч ми багато втратили в освіті, коли почали говорити за гуманітарний цикл. Я не проти, але відкинули потрібні дисципліни і пішли за модою.
– Якщо говорити про науковий потенціал, то цілком очевидно, що державі необхідні університети як наукові центри. Не секрет, що з маси навіть волинських вишів лише окремі можуть претендувати на таке означення.
– Ось тому Глава держави і акцентував на необхідності інвентаризації державного замовлення. У нас надлишок кадрів, а тут ще й приватні вузи, зроблені "під себе". Якщо хтось знаючий проаналізує оцю так звану наукову діяльність усіх цих вузів, то… називають кількість захищених дисертацій…
Де відкриття? Що дала ця наука? Вона має бути практичною. Вона має працювати на державу, на ту ж державну політику. Щоб Президент мав з ким, з чим і для чого здійснювати свою політику! Зокрема, й євроінтеграційну, що сьогодні надзвичайно актуально для України. На чому вкотре, під час зустрічі з журналістами провідних телеканалів, наголошував Віктор Янукович.
Оце все має увійти в єдину систему: здорова дитина (а навколо неї батьки, вчитель, влада) має вийти після школи як сформована особистість, яка за профорієнтацією шукає своє реальне місце, працюватиме на власні та державні перспективи. Тоді, враховуючи вузи, матимемо замкнутий цикл.
Поруч має бути позашкілля, а потім – післядипломна освіта, яку за кордоном називають безперервною. Отоді ми отримаємо конкурентоспроможне покоління, якому не давали знання, а яке навчили здобувати знання і використовувати їх з користю для держави.
Олена РОМАНЮК.
Залишити коментар