Спрощення порядку реєстрації нерухомого майнаЗ 1 січня 2013 року в системі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відбудуться суттєві зміни.
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» від 4 липня 2012 року, №5037 визначено новий концептуальний підхід до побудови системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за принципом «єдиного вікна».
Він полягає в тому, що проведення державної реєстрації речових прав як на земельні ділянки, так і на об’єкти нерухомого майна, розміщені на них, а також обтяжень таких речових прав повинно здійснюватися в одному реєстрі – Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Крім органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Державну реєстрацію будуть проводити нотаріуси, які є спеціальними суб’єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Звертатися до реєстраційних служб за проведенням державної реєстрації прав необхідно у наступних випадках:
1) Законом передбачено проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно (зокрема, у випадку державної реєстрації права власності на новозбудовані чи реконструйовані об’єкти нерухомого майна, у разі внесення нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи тощо);
2) проведення державної реєстрації прав на підставі рішень органів влади, зокрема, на підставі рішення суду, органів прокуратури, податкових органів, органів місцевого самоврядування;
3) проведення державної реєстрації прав, які виникли до 1 січня 2013 року та не були зареєстровані відповідно до законодавства, яке діяло на час їх виникнення.
Звертатися до нотаріусів за проведенням державної реєстрації прав необхідно у наступних випадках:
1) проведення державної реєстрації права власності перед вчиненням певної нотаріальної дії, у разі якщо реєстрацію такого права власності було проведено відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, тобто до 1 січня 2013 року;
2) проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва (наприклад, державна реєстрація права власності, що виникло на підставі договору купівлі-продажу).
Обов’язковій державній реєстрації підлягають наступні речові права та обтяження на нерухоме майно:
– право власності на нерухоме майно;
– право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;
– інші речові права відповідно до Закону;
– податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструються речові права та їх обтяження:
– на земельні ділянки;
– на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об’єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.
Виключення складають випадки, коли державна реєстрація проводиться нотаріусом, а саме:
– державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва;
– державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва. Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місця розташування об’єкта нерухомого майна.
В спрощеному вигляді процедуру державної реєстрації прав можна зобразити в три кроки:
1) подання документів для державної реєстрації прав заявником і отримання картки прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
2) проведення державної реєстрації прав (за відсутності підстав для відмови у її проведенні або зупиненні, чи зупиненні розгляду відповідної заяви);
3) отримання документів про державну реєстрацію прав заявником.
Державна реєстрація прав, які виникають у результаті вчинення нотаріальної дії, проводиться нотаріусом одночасно з вчиненням такої дії.
Едуард МАРТИНЮК,
приватний нотаріус.
Залишити коментар