Зміни в законодавстві: порядок реєстрації права власності на нерухомість(Продовження. Поч у номері від 28 березня ц. р.)
На запитання читачів у зв’язку із запровадженням в Україні нової системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідає приватний нотаріус Ковельського міського нотаріального округу Наталія ЗАЛІСЬКА (м. Ковель, вул. Незалежності, 61/21; тел. 5-95-89).
– Чи є дійсним право власності на нерухоме майно, яке виникло до 1 січня 2013 року і було належним чином зареєстровано відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент такої реєстрації?
– Права громадян на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжність» (надалі – Закон), визнаються дійсними, якщо реєстрація цих прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.
При цьому зазначу, що дійсним визнається право власності, яке було зареєстроване в БТІ, незалежно від того, чи його реєстрація здійснена на паперовому носії (що підтверджується таким документом, як Реєстраційне посвідчення (який, в свою чергу, може бути як у вигляді окремого документа або ж складової частини правовстановлюючого документа (реєстраційний напис на свідоцтві про право власності), чи відомості, внесені до Електронного реєстру прав власності на нерухоме майно (в цьому випадку у власника наявним буде Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, викладений на спеціальному бланку).
Але визнання права власності, реєстрація якого була здійснена до 1 січня 2013 року, не означає, що відомості про це право автоматично буде перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки цей реєстр наповнюється виключно за заявочним принципом. Тобто, якщо власник не зареєструє в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно своє право власності, то інформації про те, що він є власником, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не буде.
– А як діяти тим громадянам чи юридичним особам, які, придбавши нерухоме майно до 1 січня 2013 року, з тих чи інших причин не зареєстрували своє право власності в БТІ ?
– В даному випадку ми маємо ситуацію, коли перехід права власності на нерухоме майно розпочався, але процедура реєстрації права власності відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, не завершена.
Як правило, це стосується осіб, які придбали майно за цивільно-правовими договорами (купівлі-продажу, дарування тощо) або успадкували.
За таких обставин державна реєстрація права власності проводиться державним реєстратором на підставі документів, що підтверджують перехід права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право на спадщину тощо). І таким особам бажано не зволікати з реєстрацією права власності, оскільки саме з моменту державної рєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вони не тільки зможуть реалізувати свої права як безпосередньо власника, вчиняючи щодо такого майна договори, але й права, пов’язані з наявністю у них права власності, наприклад, право на приватизацію (викуп) земельної ділянки під об’єктом нерухомості, переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності тощо.
До того ж, саме з моменту реєстрації права власності почнеться відлік строку перебування такого майна у власності, що є важливим при оподаткуванні доходу від продажу такої нерухомості (за винятком успадкованого майна).
– Чи потрібно набувачу нерухомого майна (покупцю, спадкоємцю тощо) після того, як нотаріус посвідчить договір щодо нерухомого майна чи видасть свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, звертатися до державної реєстраційної служби, щоб зареєструвати право власності на це майно?
– Ні, не треба. Частиною 5 ст. 3 Закону передбачено, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії проводиться одночасно з вчиненням такої дії.
Але „одночасно” не означає „автоматично”. Після вчинення нотаріусом нотаріальної дії особа, до якої переходить право власності на нерухоме майно, подає нотаріусу належним чином заповнену заяву про реєстрацію права власності, оригінали документів, необхідних для державної реєстрації права власності, а також квитанції про сплату державного мита та плати за видачу витягу, і нотаріус проводить державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Датою і часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата і час реєстрації відповідної заяви (ч. 12 ст. 15 Закону).
Певні особливості має реєстрація права власності за договором купівлі-продажу нерухомого майна з відстроченням (розстроченням) платежу.
(Закінчення буде).
Залишити коментар