Сьогодні в Україні відсутні законодавчі акти, які б регулювали питання охорони праці домашніх працівників. Однак кількість таких працівників у нашій державі постійно збільшується. Подальше ігнорування цієї проблеми може призвести до соціальної напруги.
Правове регулювання трудових відносин та охорони праці домашніх працівників у багатьох країнах світу недосконале або відсутнє взагалі. Така ситуація спостерігається і в Україні.
Кодекс законів про працю України і Закон "Про охорону праці" не передбачають виокремлення деяких категорій працівників за видом діяльності, у тому числі – і домашніх працівників. На підзаконному рівні існує низка нормативно-правових актів, що регламентують роботу і охорону праці певних осіб.
Це стосується, зокрема, будівельників, шахтарів, лікарів, інших осіб, праця яких найбільше пов'язана зі шкідливими та небезпечними факторами виробництва.
Питання ж охорони праці найманих господарок, прибиральниць, садівників, двірників, кухарів, охоронців та інших працівників, які підпадають під категорію "домашні працівники", в нормативно-правовій базі не відображені.
Не набагато кращою є ситуація і в Європі, однак там домашні працівники створюють численні організації й активно борються за свої права та визнання з боку держави.
Правове ж врегулювання питань охорони праці домашніх працівників необхідне, оскільки домашня праця передбачає певні ризики травматизму та професійних захворювань від впливу шкідливих і небезпечних факторів (хімічні отруєння, опіки, запалення шкіри, а також дихальних шляхів, слизових оболонок під час роботи з мийними, дезінфікуючими, отруйними засобами тощо).
У разі ратифікації Верховною Радою Конвенції № 189 Міжнародної організації праці про гідну працю домашніх працівників Україна має передбачити певні гарантії, права та обов'язки для домашніх працівників і роботодавців. Зокрема, законодавчо врегулювати перелік послуг, які можуть надаватися домашніми працівниками, запровадити обов'язкове соціальне страхування працівників домашнього сектора, розробити для них типові трудові договори.
Питання забезпечення домашніх працівників засобами індивідуального захисту в Україні виноситься на розсуд роботодавця. Але якщо його закріпити на законодавчому рівні, це створить передумови до зниження травматизму та професійних захворювань під час роботи з мийними, дезінфікуючими, отруйними засобами тощо.
Конвенція МОП дуже цінна, її дотримання є запорукою створення безпечних умов праці, ведення соціального діалогу і профілактики нещасних випадків. Однак спрогнозувати, коли в Україні буде ратифіковано Конвенцію № 189 про гідну працю домашніх працівників, сьогодні дуже складно.
Віталій РИЖКО,
начальник відділення виконавчої дирекції ФСНВ у м. Ковелі.
Залишити коментар