У Європейському суді з прав людини (далі – ЄСПЛ) можна оскаржити лише поведінку держави в особі її органів, установ, організацій, посадових осіб чи інших владних суб'єктів.
Відповідачем у Суді завжди є уряд держави, проти якої подається заява. Україну як відповідача у ЄСПЛ представляє Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ розглядає лише скарги щодо порушень прав та свобод, гарантованих Європейською конвенцією про захист прав людини (повна назва – Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод). Конвенція була схвалена у 1950 р. комітетом міністрів Ради Європи, а у 1953 р., після того, як її ратифікували вісім держав, Конвенція набрала чинності. Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію 17 липня 1997 р., а набрала чинності Конвенція для України з 11 вересня 1997 р.
Ви можете звернутися до ЄСПЛ лише після того, як вичерпали усі доступні Вам національні засоби юридичного захисту, зокрема, коли Вашу справу було розглянуто усіма судовими інстанціями України.
Заяву до ЄСПЛ можна подати протягом шести місяців з дня ухвалення остаточного рішення національного суду, яке не підлягає оскарженню.
Якщо ж національний суд зволікає з розглядом Вашої справи, тоді право на звернення існує протягом усього часу зволікання аж до вирішення українським судом справи.
Провадження у справах, зазвичай, відбувається в письмовій формі, публічні слухання є винятком, тому їхати до Страсбурга найчастіше не виникає потреби.
Звертатися до Суду можуть як громадяни України, так і особи без громадянства або іноземці — як повнолітні, так і неповнолітні особи, дієздатні, так і недієздатні особи. Важливо лише, щоб особа була постраждалою (жертвою) від порушення прав чи свобод, гарантованих Конвенцією, вчиненого однією або кількома державами-учасницями Конвенції.
ЄСПЛ не виконує роль національного суду і не є вищою інстанцією відносно національних судів. Він не може скасовувати чи змінювати рішення національних судів. Під час розгляду індивідуальних заяв Суд вирішує питання про те, чи справді держава допустила порушення взятих на себе зобов'язань в межах Конвенції та протоколів до неї. І за умови визнання факту порушення застосовує відповідні заходи впливу.
Індивідуальна заява має бути викладена в письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто, незважаючи на те, що судочинство у ЄСПЛ ведеться англійською або французькою мовами, Ви можете викласти свою заяву українською, російською або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам'ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви.
Готуючи звернення, потрібно: вказати інформацію щодо сторін; стисло викласти факти про порушення; зазначити, які саме права та свободи були порушені з посиланням на конкретні статті Конвенції та протоколів до неї, які гарантують ці права; стисло викласти вимоги; зазначити, чи зверталися Ви з аналогічною скаргою з цього самого питання до інших міжнародних установ; вказати, які національні заходи юридичного захисту Ви використали; вказати докази, які засвідчують викладені Вами факти; підписати заяву та зазначити дату її підписання.
З набуттям чинності рішення Суду, у якому було визнано порушення Україною Ваших прав, статусу остаточного, Ви набуваєте статусу стягувача і можете вимагати виконання рішення.
Порядок виконання рішень Суду в Україні визначається Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Виконання рішення Суду може полягати у трьох аспектах: виплаті відшкодування (за умови, що його було присуджено або воно передбачено умовами дружнього врегулювання); вжитті додаткових заходів індивідуального характеру з метою відновлення порушених прав, а також заходів загального характеру, спрямованих на попередження випадків аналогічних порушень у майбутньому.
Микола КОВАЛЬЧУК,
начальник Ковельського міськрайонного управління юстиції.
Залишити коментар