Як відомо, статтею 8 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі – Закон) встановлено ряд обмежень щодо одержання дарунків (пожертв) особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, прирівняних до них.
Так, ч.1 ст. 8 Закону встановлено абсолютну заборону одержувати дарунки від певних суб'єктів – юридичних або фізичних осіб за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника.
Також передбачено заборону на одержання дарунка, якщо особа, яка дарує (здійснює) дарунок, перебуває у підпорядкуванні такої особи.
Частиною 2 ст. 8 Закону встановлено ряд обмежень, відповідно до яких зазначені особи мають право приймати дарунки і, зокрема, лише ті, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність (крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті) і якщо вартість таких дарунків не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка, одноразово, а сукупна вартість таких дарунків, отриманих з одного джерела протягом року, – однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.
Тобто, встановлено два критерії обмеження на прийняття подарунків. Першим є те, що подарунок повинен відповідати загальновизначеним уявленням про гостинність, а другим – його вартість, яка не повинна перевищувати вказаних меж. Ці два критерії стосовно подарунків застосовуються одночасно.
Виходячи із встановленої Законом абсолютної заборони приймати подарунки за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, особа, у разі прийняття подарунка навіть незначної вартості, повинна пересвідчитися у тому, що він насправді є виявом гостинності, а не підкупом. За щонайменшої підозри підкупу особа повинна відмовитися від подарунка.
У будь-якому випадку також необхідно відмовитись від прийняття подарунка, якщо це може поставити під сумнів доброчесність службовця чи органу, де він працює, неупередженість та безсторонність прийнятих ним рішень.
Це прямо випливає як із вимог статті 5 Закону України "Про державну службу", якими передбачено, що державний службовець повинен не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця, так і з аналогічних положень, що містяться в статті 8 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Так звані "цінні подарунки", придбані за рахунок коштів Державного бюджету, які відповідно до законодавства вручаються певним особам в порядку заохочення, не відповідають ні поняттю "загальновизнані уявлення про гостинність", ні поняттю "загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси", а тому положення таких актів законодавства мають бути приведені у відповідність до ст. 8 Закону, у т. ч. і щодо граничної вартості цінного подарунка, придбаного за рахунок коштів Державного бюджету для нагородження працівників, що заохочуються.
Наразі Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією здійснюється моніторинг практичного застосування антикорупційного законодавства, під час якого виявлено норми Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", що потребують корегування, в тому числі і положення ст. 8 Закону про корупцію.
Зокрема, встановлені Законом обмеження на вартість подарунків повинні бути поширені і на вартість подарунків (годинник, картина тощо), які відповідно до законодавства одержують державні службовці у порядку заохочення від органу, в якому вони працюють.
Дмитро КОЛЯДА,
головний спеціаліст –
юрисконсульт юридичного відділу управління
Пенсійного фонду в м. Ковелі та Ковельському районі.
Залишити коментар