Спільне майно подружжя(Закінчення. Поч. у номері від 17 грудня ц. р.).
За загальним правилом, правочини щодо розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю, підписуються всіма співвласниками цього майна або уповноваженими ними особами.
Особливістю оформлення правочинів щодо спільного майна подружжя є існування титульного власника. Він і лише він має право виступати стороною договорів стосовно такого майна. При цьому не титульний власник не може укладати з третіми особами договори щодо спільного майна, а бере участь у розпорядженні спільним майном виключно у вигляді надання відповідної згоди.
Згода оформляється у вигляді заяви окремо від власне договору, справжність підпису на ній засвідчується нотаріально. Заява адресується органам нотаріату або конкретному нотаріусу. При цьому процедура оформлення заяви є однаковою (оформлення заяви як самостійного документа) незалежно, чи посвідчуватиметься договір тим же нотаріусом чи іншим. Але в будь-якому випадку згода на укладення договору повинна передувати посвідченню самого договору.
В заяві про згоду на відчуження спільного майна другого з подружжя можуть бути зазначені відомості, які ідентифікують особу набувача за договором (наприклад, обдаровуваного), умови договору (сума продажу, порядок розрахунків тощо). В такому разі нотаріус при посвідченні відповідного договору зобов’язаний перевірити додержання умов, зазначених в такій заяві.
Непоодинокі випадки, коли один із подружжя, виїжджаючи на довгий час за межі України, видає довіреність на розпорядження всім своїм майном, вважаючи, що цим самим він висловлює свою волю стосовно усього майна, в тому числі – й спільного.
Але слід мати на увазі, що в довіреності воля довірителя виражена лише стосовного того майна, титульним власником якого він є. І довіреність від нетитульного власника не може замінити його згоди як окремого документа на розпорядження спільним майном.
Якщо заява оформляється, так би мовити, на перспективу, і між видачею заяви та посвідченням договору проходить певний час, виникає питання про строк дії (чинності) заяви. Про чинність можна говорити лише стосовно того документа, який має юридичне значення і породжує відповідні правові наслідки вже самим фактом свого існування. Заява ж реалізується і тягне правові наслідки лише в момент, коли подається адресату. Саме по собі існування заяви до передачі адресату ніяким строком не обмежене.
Згода одного із подружжя на розпорядження спільним майном не є підставою виникнення, зміни або припинення у другого із подружжя (титульного власника) будь-яких прав та обов’язків щодо спільного майна. Право розпорядитися майном у титульного власника об’єктивно існує незалежно від наявності згоди. А згода є лише умовою його реалізації.
У цьому зв’язку слід зазначити, що реалізація права як титульним, так і не титульним власником може бути ефективною лише тоді, коли подружжя в прямому сенсі слова діють за згодою. А якщо сталося так, що цілі чоловіка та дружини розійшлися, і нетитульний власник відмовляється надати згоду другому із подружжя на розпорядження спільним майном або, навпаки, нетитульний власник бажає в той чи інший спосіб розпорядитися спільним майном, а титульний власник проти цього?
В разі недосягнення згоди жоден із співвласників не має пріоритету. Для того, щоб своїм майном мав змогу розпорядитися кожен із подружжя, незалежно від іншого, необхідно припиняти режим спільності майна шляхом поділу всього спільного майна або виділу одному із подружжя певного майна із загального масиву спільного майна, внаслідок чого кожен із подружжя стає одноособовим власником певного майна.
Також можливо здійснити трансформацію права спільної сумісної власності в спільну часткову шляхом визначення часток кожного із подружжя в спільному майні і в подальшому розпоряджатися уже своєю часткою.
В разі згоди кожного із подружжя на здійснення поділу/виділу або визначення часток ці питання вирішуються шляхом укладення відповідного договору. Якщо предметом цього договору є нерухоме майно – такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди – виникає ситуація, яку вирішити безспірним шляхом, тобто в межах компетенції нотаріуса, неможливо, і яка буде вирішуватися в судовому порядку.
Наталія ЗАЛІСЬКА,
приватний нотаріус Ковельського міського нотаріального округу.
Залишити коментар