Зміни у порядку державної реєстрації речових прав12 лютого 2014 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 р., якою затверджено новий Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – «Порядок»).
У зв 'язку з цим акцентуємо увагу читачів на окремих змінах, які стосуються здійснення такої реєстрації нотаріусом.
Цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав.
Правові ж засади проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – «Закон»).
В абзаці 7 пункту 2 Порядку зазначено, що нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно в результаті вчинення такої дії. Тобто Порядок не передбачає перед вчиненням нотаріальної дії державну реєстрацію прав, реєстрація яких вже була проведена відповідно до законодавства, діючого до 01.01.2013 р.
Але в пункті 5 статті 3 Закону передбачено, що: «Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія». Таким чином, наявна неузгодженість між положеннями актів цивільного законодавства, а саме: закону і підзаконного нормативно-правового акта (постанови Кабінету Міністрів України).
Систему актів цивільного законодавства закріплено в ст. 4 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Зазначеною системою охоплюються два види актів, а саме: закони та підзаконні нормативно-правові акти, які мають різну юридичну силу. Вищу юридичну силу мають закони. Підзаконні нормативні акти – це акти, які приймаються на основі і на виконання законів й не повинні суперечити їм.
Якщо Постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України або іншого Закону, мають застосовуватися положення ЦК України або іншого Закону як нормативно-правового акта, який має вищу юридичну силу.
В правозастосовній нотаріальній практиці це означає, що до внесення відповідних змін до Закону нотаріус повинен здійснювати державну реєстрацію вже існуючого права власності відчужувача (продавця, дарувальника) до посвідчення договору.
Змінено строки видачі витягу про державну реєстрацію прав. Якщо раніше день прийняття рішення про державну реєстрацію права і видача витягу співпадали (наприклад, нотаріус, посвідчивши договір відчуження нерухомого майна і зареєструвавши за набувачем право власності, витяг про державну реєстрацію права зобов'язаний був видати набувачу того ж дня), то за новим порядком витяг видається заявнику не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про державну реєстрацію прав (абзац 1 пункту 26 Порядку).
Але оскільки Закон передбачає реєстрацію речового права одночасно з вчиненням нотаріальної дії, то всі реєстраційні дії (реєстрацію заяви, здійснення необхідних перевірок, прийняття рішення про реєстрацію та формування витягу) мають бути виконані нотаріусом в день вчинення нотаріальної дії, а документи після реєстрації заявник може отримати наступного дня.
Змінено порядок державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що утворилися в результаті поділу, виділу та об'єднання об'єктів нерухомого майна.
До 12 лютого 2014 року таку реєстрацію міг здійснювати нотаріус на підставі посвідченого договору. Відповідно ж до Порядку у зазначених випадках особи повинні звертатися до органу державної реєстрації прав (відповідної реєстраційної служби), який буде видавати Свідоцтва про право власності на відповідні об'єкти, в тому числі – і на підставі нотаріально посвідчених договорів (пункт 57 Порядку).
З'явилися норми, згідно з якими державна реєстрація припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно в результаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знято заборону (пункт 78 Порядку), та державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки (пункт 71 Порядку). Раніше ці повноваження здійснювалися державними реєстраторами реєстраційної служби.
Наталія ЗАЛІСЬКА,
приватний нотаріус Ковельського міського нотаріального округу.
Залишити коментар