Праця – основа життя і багатства суспільства, джерело внутрішнього зростання духовних якостей людини.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Зазвичай, він укладається у письмовій формі, його укладення оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. На підставі такого наказу (розпорядження) робиться запис у трудовій книжці.
Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою відповідно до вимог ст. 24-1 КЗпП України фізична особа або за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання.
Трудовий договір укладається у трьох автентичних примірниках: один примірник зберігається у роботодавця-суб'єкта господарювання, другий – у найманого працівника, третій – у центрі зайнятості за місцем реєстрації договору.
Фізична особа зобов'язана вручити під розписку працівникові один примірник договору протягом трьох діб з дня його надходження, про що робиться відповідний запис у книзі реєстрації, а також повернути йому трудову книжку із записом про прийняття на роботу. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють у фізичної особи понад п'ять днів.
Легальні трудові відносини для працівників – це:
Незадекларовану працю ще називають прихованою працею, неформальною зайнятістю, «тіньовою», нелегальною або «чорною» роботою та, найчастіше, неофіційним працевлаштуванням.
Найбільше неоформлених працівників працює в охоронних структурах, підприємствах торгівлі, особливо у сфері ресторанного бізнесу, але найчастіше беруть на роботу людей без оформлення трудових відносин приватні підприємці.
Встановити такі факти та притягнути порушників законодавства про працю до відповідальності доволі складно. Працівники неохоче йдуть на розмову, боячись втратити роботу. Це з’ясовується лише тоді, коли виникає конфлікт між працівником і роботодавцем, або працівник звільнився з роботи і звертається за захистом своїх прав.
За порушення законодавства про працю існує два види відповідальності – адміністративна та кримінальна.
Так, ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що порушення вимог законодавства про працю тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 255 КУпАП повноваження щодо складання протоколів про адміністративні порушення, пов'язані з порушеннями законодавства про працю, покладені на органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, тобто на відповідні територіальні державні інспекції з питань праці.
Кримінальна відповідальність встановлена за неукладання трудових договорів із найманими працівниками та грубе порушення законодавства про працю (ст.172 Кримінального Кодексу України) передбачає: "незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправними роботами на строк до 2 років".
Отже, дотримання роботодавцем трудового законодавства – це запорука стабільного та прибуткового бізнесу, гарантія уникнення проблем як із найманими працівниками, так і з відповідними органами, уповноваженими здійснювати контроль за дотриманням вимог трудового законодавства, а також можливість працівника захистити свої права на працю, пільги, соціальні гарантії, пенсійне забезпечення.
Юлія ОЛІШКЕВИЧ,
провідний спеціаліст Ковельського міськрайонного управління юстиції.
Залишити коментар