Працевлаштування вимушено переміщених осібЗа період 2014 року, починаючи з березня, після анексії Криму в Україні з'явилося нове поняття "вимушені переселенці". Громадяни, які не сприйняли нову “владу”, переїжджали на материкову Україну. У травні — червні 2014 року змушені були покидати свої домівки жителі Донбасу: Луганської та Донецької областей. За останні півроку таких переселенців нараховується в Україні сотні тисяч.
Чимало переселенців з Криму та східних областей України прибули на Ковельщину. Тут їм доводиться починати все спочатку, зокрема - шукати роботу. У цьому допомагає служба зайнятості. До Ковельського міськрайонного центру зайнятості станом на 9 грудня 2014 року звернулося 42 особи, які переміщені з тимчасово окупованих територій та районів проведення антитерористичної операції. За сприяння Ковельського МРЦЗ вдалось працевлаштувати 12 осіб. Серед громадян, які переїхали на Ковельщину, є підземні гірники, інженери-конструктори, техніки, електромеханіки. Найбільше фахівців гірничих спеціальностей, які не затребувані на ринку праці Ковельщини. Із числа вимушених переселенців південно-східних областей за сприяння служби зайнятості декотрі уже працюють ковалем, медичною сестрою, лаборантом, помічником машиніста, черговим стрілочного поста, прибиральницею.
Спеціалісти служби зайнятості враховують особливості роботи з особами, котрі постраждали внаслідок військових дій в рамках АТО і змушені були змінити місце проживання. Ці люди потребують більшої уваги до себе, тому від спеціаліста вимагається більшого терпіння. У центрах зайнятості вимушені переселенці отримують психологічну підтримку, сприяння у працевлаштуванні, інформацію та консультації щодо можливої зайнятості. Щоб вирішити питання працевлаштування, спеціалісти з кожним шукачем роботи працюють індивідуально.
Переселенці, які звертаються в центр зайнятості, мають можливість одержати всі послуги, які спрямовані на сприяння у працевлаштуванні, передбачені чинним законодавством.
Вже майже півроку в Ковельській поліклініці лаборантом працює недавня кримчанка Череньова Тетяна Володимирівна. Закінчивши в 1985 році Євпаторійське медичне училище, де здобула спеціальність фельдшера-лаборанта, Тетяна Володимирівна майже 30 років працювала в кримських лікувальних установах. Останніх 10 років робила аналізи новонародженим кримчанам та їх мамам, оскільки працювала в пологовому будинку.
Події 2014 року змусили сім'ю Череньових покинути Кримський півострів. Після спільних роздумів сім'я вирішила облаштовувати своє життя у волинському місті Ковелі. Знання та здобутий життєвий і професійний досвід Череньової Тетяни Володимирівни помітили в Ковельському МТМО, куди з направленням на роботу її скерувала спеціаліст центру зайнятості. Привітна, доброзичлива, щира Тетяна швидко потоваришувала зі своїми новими колегами з лабораторії і тепер заслужено користується авторитетом в колективі медиків.
Ще один кримчанин Коваль Іван Іванович працевлаштувався в ТзОВ "Верес" бетонярем. Попередній професійний досвід став йому у пригоді на новому місці проживання. А людина, яка має постійну роботу, впевненіше почуває себе в будь-яких життєвих ситуаціях.
Сім'я Храмоногих переїхала в наше місто із зруйнованого містечка на Донеччині. Татові та мамі поки не вдалося працевлаштуватися, а от Настя працює барменом в кафе на території маркету будматеріалів. Завзяття до роботи, творчість Насті сподобалися підприємцеві Королюку М. М., і він доручив їй посаду бармена. Тепер молода донеччанка віддячує своєму працедавцю сумлінною працею, а відвідувачам кафе дарує своє душевне тепло.
Спеціалісти Ковельського міськрайонного центру зайнятості допомогли швидко підібрати омріяну роботу в ВП "Локомотивне депо Ковель" і молодим кримчанам. Ернест Зейнідінов став працювати помічником машиніста тепловоза, а Андрій Костей — слюсарем з ремонту рухомого складу.
Нині хлопці з Криму мають можливість розвиватися у Ковелі та постійно тут проживати, бо є у них найважливіше — робота. Адже у нинішній складний час без офіційного працевлаштування важко дивитись у майбутнє. Безсумнівно: молодими працівниками задоволені у ВП "Локомотивне депо Ковель", бо ж нині знайти хороших, сумлінних робітників нелегко. Хлопці розуміють усю складність ситуації, в якій опинилися — довелося переїхати в інший куток країни, тому намагатимуться виконувати усі поставлені їм завдання якісно.
Але навіть благополучно облаштувавшись на новому місці, тривоги не позбуваються ті, хто залишив обжиті квартири і майже все нажите у зоні збройного конфлікту чи анексованої території. Люди мають надію повернутися в свої домівки, але коли там стихнуть "гради" і запанує спокій.
Ковельський МРЦЗ.
Залишити коментар