Поділ спадщиниПри спадкуванні за Законом спадщина може перейти у власність декількох осіб.
Якщо в заповіті заповідач призначив своїми спадкоємцями декількох осіб, але при цьому не розподілив, хто із спадкоємців яке конкретне майно спадкує, також буде мати місце спадкування декількома особами.
Спадкування декількома особами може бути навіть і в тому випадку, якщо було складено заповіт на одну особу на все майно, але при цьому наявний хоча б один спадкоємець, який має право на обов'язкову частку в спадщині. В таких випадках майно набувається в спільну часткову власність спадкоємців.
Зазвичай, приймаючи рішення про набуття майна в спільну власність (купівля, отримання в дар, зведення спільного житлового будинку тощо), особа робить це самостійно, враховуючи при цьому всі фактори, не в останню чергу, і особу співвласника(ів).
При спадкуванні ж особи, які мають намір спадкувати, стаючи співвласниками, не мають впливу на визначення свого кола, адже це залежить або від приписів Закону (про черговість спадкування та спадкування обов'язкової частки) або від волі заповідача (при спадкуванні за заповітом).
На практиці непоодинокими є випадки, коли до спадкування закликаються чужі люди, або ж, спадкують родичі, між якими іноді не просто неприязні стосунки, а відверта ворожнеча. І, як результат, ставши співвласниками, такі особи не завжди можуть порозумітися між собою й досягти згоди щодо володіння, користування та розпорядження спільним майном.
З огляду на це і враховуючи, що спадкування є однією із найпоширеніших підстав набуття права власності кількох осіб на майно, доцільним є запобігти виникненню багатьох проблем між співвласниками майна.
Тому найкращим виходом із подібної ситуації є домовленість спадкоємців про припинення спільної часткової власності на спадщину шляхом розподілу її елементів (прав на певні речі та обов'язки) між спадкоємцями, в результаті якого кожен із спадкоємців набуде право власності на конкретне майно і не буде пов'язаний «спільністю» майна з іншими спадкоємцями.
Але навіть і в ситуації, коли між спадкоємцями доброзичливі стосунки, але спадщина складається з різноманітного майна і його є багато (житловий будинок з земельною ділянкою для його обслуговування, земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, транспортні засоби, земельні паї, банківські вклади тощо) поділ спадкового майна може бути не лише доречним, а і вигідним для спадкоємців.
Будь-яка домовленість становить собою договір. Безпосередньо в Цивільному кодексі України (далі – ЦК України) договір про поділ спадщини не регулюється, тому він є непоіменованим. На нього поширюються всі вимоги щодо чинності правочинів, порядку укладення договорів та їх форми. Оскільки спадщина належить спадкоємцям на праві спільної часткової власності при її поділі необхідно куруватися нормами статей ЦК України. Договір про поділ спадщини, предметом якого є нерухоме майно, зокрема земельні ділянки, а також транспортні засоби, підлягає нотаріальному посвідченню.
Сторонами договору про поділ спадщини є всі спадкоємці, які прийняли спадщину. Якщо серед спадкоємців за заповітом або за Законом є зачата, але ще не народжена дитина, договір про поділ спадщини може бути укладений лише після її народження. Якщо зачата дитина не народиться або народиться мертвою, спадщина підлягає поділу на загальних підставах.
Якщо стороною договору є малолітня або неповнолітня особа необхідний дозвіл органу опіки та піклування батькам на укладення цього договору від імені малолітньої дитини або для надання батьками неповнолітньої дитини згоди на укладення неповнолітньою дитиною такого договору.
Аналогічно вирішується питання щодо укладення договору про поділ спадщини за участю недієздатної або обмежено дієздатної особи. Опікун не має права без дозволу органів опіки та піклування укладати, а піклувальник – давати згоду на укладення договору про поділ спадщини.
Договір про поділ спадщини може бути укладений тільки після спливу строку для прийняття спадщини, оскільки саме тоді остаточно може бути визначено коло спадкоємців, що закликаються до спадкування та належним чином прийняли спадщину.
Принагідно зазначу, що строки для прийняття спадщини врегульовано в ст. 1270 ЦК України.
Домовленість спадкоємців про поділ спадщини може стосуватися як всього спадкового майна, так і окремих його елементів. В цьому випадку, те майно, що не стало предметом поділу, буде зберігати режим спільної часткової власності.
При поділі спадщини необхідно враховувати, що спадкове майно може бути об'єктом спільної власності (подружжя) померлого із його пережилим подружжям. Тому, з однієї сторони, приступаючи до поділу спадщини, необхідно попередньо виділити пережилому подружжю його частку в майні, нажитому разом з померлим. З іншої сторони, у випадку, коли майно є спільною власністю, а зареєстроване на того з подружжя, хто є живим, до складу спадщини входить частка померлого у праві спільної власності, незалежно від оформлення права на відповідне майно.
Не може бути укладено договір про поділ спадщини, якщо заповідач у заповіті розподілив між спадкоємцями конкретне майно.
Поділ спадщини здійснюється відповідно до частки кожного із спадкоємців у спадщині, тобто кожен із спадкоємців має право вимагати майно, рівне за вартістю його частці у спадщині. Проте за згодою інших спадкоємців поділ спадщини можливий і не відповідно до спадкових часток.
У цьому випадку спадкоємець, який отримує майно, вартість якого менше вартості його частки у спадщині, має право на одержання грошової компенсації у зв'язку із нерівноцінністю поділу, розмір якої визначається за домовленості сторін. При цьому треба враховувати, що грошові кошти, які сплачуються спадкоємцями в якості компенсації, можуть належати до спільного майна подружжя, тому необхідна згода другого із подружжя на укладення договору про поділ спадщини.
Завершальною стадією оформлення права на спадщину є видача нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, яке є підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно (якщо спадкується нерухомість).
Якщо спадкоємці отримали свідоцтва про право на спадщину, не поділивши її, вони вже є співвласниками, і тому можуть здійснювати свої права у загальному порядку. Зокрема, стати одноособовим власником того чи іншого успадкованого майна шляхом укладення з іншими співвласниками договорів відчуження (купівлі-продажу, дарування, міни) часток в праві власності на таке майно.
Наталія ЗАЛІСЬКА,
приватний нотаріус Ковельського міського нотаріального округу (м. Ковель, вул. Незалежності, 61/21).
Залишити коментар