Коли бракує гласності і прозорості
Шановна редакціє!
Село Зелене – чарівне й привабливе. Гарні новобудови розкинулися обабіч центральної дороги під назвою "Ковельська". Наче так і хоче село з'єднатися з містом Ковелем. Але з цього боку немає землі, немає можливості єднання. Зате можливість з'являється в іншому напрямку, де землю оточує ліс, де може "народитися" новий масив забудов.
На ці земельні ділянки люди чекають багато років. Очікування довге, і це очікування дарує одним радість, а іншим – розчарування і біль. Настає відповідальний момент розподілу землі. Біль стає сильнішим від того, що приходить розуміння: депутати сільради, щоб полегшити собі роботу, проведення сесій та плани розподілу земельних ділянок тримають у великому секреті як велику таємницю. Хоча згідно із Законом України оголошення про проведення кожної чергової сесії розсилається, розвішується за десять днів. Населення доводиться до відома про сесію. Щоб було все чесно і прозоро.
Але це тільки не про сесію Зеленської сільської ради, яка відбулася нещодавно. Депутати прийняли рішення, між собою домовилися, щоб жодна жива душа про це не дізналася. А найцікавіше те, що попросили дільничного інспектора Р. А. Змієвського проконтролювати, щоб ніхто не заважав. В цей час у будинку культури проводиться вшанування пам'яті тих, хто загинув за визволення с. Зеленого 70 років тому. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять Андрія Мостики, який загинув в зоні АТО на Сході країни.
Школярі поклали вінки до обеліска Слави. Вихованці дитсадочка "Сонечко" щасливі, що в них є можливість піднятись на сцену і бути вдячними тим, хто подарував їм щасливе сьогодення, яке таке важке на Сході. Це все відбувалося в будинку культури в той час, коли депутати на закритій сесії вирішували питання і долі людей: кому виділити земельну ділянку, а кому – ні.
Заяв багато, а земельних ділянок втричі менше. Працювали довго: з 10-ої год. аж до заходу Сонця. Поділили усе, лишилися задоволені. Втомилися, деякі питання доводилося розглядати двічі – так, наприклад, як питання Андрія Галайчука.
На чергу він став давно, понад вісім років тому. Молодий спеціаліст, після інституту прийшов працювати в Ковельську пожежну частину лейтенантом, на посаду інспектора. В лютому 2008 р. перевели на посаду начальника караулу. Уже отримав звання старшого лейтенанта, одружений, має двох діток – донечці 7 років, синочку – 6. Живе з батьками в двокімнатній квартирі.
Дітки сплять в двох’ярусному ліжку поруч із батьками. Прикро, що депутати цього не врахували, коли ділили земельні ділянки під забудову і проголосували, забувши при тому, що це – молода сім'я, житель Зеленської сільської ради, з молодого спеціаліста став уже досвідченим спеціалістом, із "стажем" за тривалий період перебування на черзі для одержання земельних ділянок під забудову.
Пояснюють в сільраді мотив відмови тим, "що мама продала земельну ділянку". Насправді, це була половина земельної ділянки, для того, щоб допомогти доньці розпочати будівництво власного житла. Бог дає можливість молодій сім'ї жити окремо. І мама вчинила так, а не інакше.
Діти не несуть відповідальності за батьків. А батьки відповідають за дітей і онуків. Бо це їх покликання – бути відповідальними.
Прикро, що маму засуджують за те, що Бог дав можливість будувати хату доньці в той час, коли самі депутати (майже кожен) отримали земельні ділянки для себе або для родини, декому перепало по дві.
Після сесії пройшло десять днів, після чого рішення депутатів набирають сили і чинності. У сільській раді гамірно. Щасливчики витягують номерки, де будуть стояти їхні будинки. Усе конфіденційно і покрито пеленою таємничості. Бо Закон дозволяє не розголошувати таємниці, що 18-річним виділена земля під забудову, а молоді сім'ї, які мають по двоє дітей і стоять більше восьми років на черзі, лишилися з великою діркою від бублика. Адже не тільки у Андрія така ситуація.
Валентина БОГДАНОВИЧ.
l
Редакція попросила прокоментувати ситуацію Зеленського сільського голову Олександра Паровенка. Ось що він пояснив:
– Ознайомившись з листом гр. Богданович Валентини Андріївни, повідомляємо, що згідно із записами у погосподарських книгах гр. Богданович В. А. як жителька чи власник домоволодіння, домогосподарства, землеволодіння на території Зеленської сільської ради не зареєстрована.
Що стосується заяв громадян про надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, їх було розглянуто на профільній комісії.
Для вирішення питань комісією запропоновано винести розгляд заяв на засідання сесії.
06.03.2015 року проведено засідання сесії сільської ради. Оскільки для розгляду надійшло 544 заяви громадян, деякі були написані ще у 2003 році, то для забезпечення порядку, керуючись п.16 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", депутатами було прийнято рішення "Про проведення закритого засідання сесії сільської ради".
На сесії зачитували кожну заяву окремо, вносили пропозицію постійної комісії з розгляду земельних питань, пропозицію ставили на голосування окремо по кожній заяві. Розгляд проводився згідно з журналом обліку заяв.
Оскільки рішення ради приймається колегіально, за результатами голосування депутатами не всі заяви підтримано. Такі звернення згідно з рішенням сесії підлягають реєстрації для подальшого розгляду.
Примітка: оскільки на даний час, коли тяжко з працевлаштуванням, зменшились доходи громадян, а одним із таких доходів є відчуження земельної ділянки, яку отримуєш задарма та ще й в приміській сільській раді, то, звичайно, буде багато невдоволених і ображених, яким не надали такої можливості.
Шановна редакціє!
Село Зелене – чарівне й привабливе. Гарні новобудови розкинулися обабіч центральної дороги під назвою "Ковельська". Наче так і хоче село з'єднатися з містом Ковелем. Але з цього боку немає землі, немає можливості єднання. Зате можливість з'являється в іншому напрямку, де землю оточує ліс, де може "народитися" новий масив забудов.
На ці земельні ділянки люди чекають багато років. Очікування довге, і це очікування дарує одним радість, а іншим – розчарування і біль. Настає відповідальний момент розподілу землі. Біль стає сильнішим від того, що приходить розуміння: депутати сільради, щоб полегшити собі роботу, проведення сесій та плани розподілу земельних ділянок тримають у великому секреті як велику таємницю. Хоча згідно із Законом України оголошення про проведення кожної чергової сесії розсилається, розвішується за десять днів. Населення доводиться до відома про сесію. Щоб було все чесно і прозоро.
Але це тільки не про сесію Зеленської сільської ради, яка відбулася нещодавно. Депутати прийняли рішення, між собою домовилися, щоб жодна жива душа про це не дізналася. А найцікавіше те, що попросили дільничного інспектора Р. А. Змієвського проконтролювати, щоб ніхто не заважав. В цей час у будинку культури проводиться вшанування пам'яті тих, хто загинув за визволення с. Зеленого 70 років тому. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять Андрія Мостики, який загинув в зоні АТО на Сході країни.
Школярі поклали вінки до обеліска Слави. Вихованці дитсадочка "Сонечко" щасливі, що в них є можливість піднятись на сцену і бути вдячними тим, хто подарував їм щасливе сьогодення, яке таке важке на Сході. Це все відбувалося в будинку культури в той час, коли депутати на закритій сесії вирішували питання і долі людей: кому виділити земельну ділянку, а кому – ні.
Заяв багато, а земельних ділянок втричі менше. Працювали довго: з 10-ої год. аж до заходу Сонця. Поділили усе, лишилися задоволені. Втомилися, деякі питання доводилося розглядати двічі – так, наприклад, як питання Андрія Галайчука.
На чергу він став давно, понад вісім років тому. Молодий спеціаліст, після інституту прийшов працювати в Ковельську пожежну частину лейтенантом, на посаду інспектора. В лютому 2008 р. перевели на посаду начальника караулу. Уже отримав звання старшого лейтенанта, одружений, має двох діток – донечці 7 років, синочку – 6. Живе з батьками в двокімнатній квартирі.
Дітки сплять в двох’ярусному ліжку поруч із батьками. Прикро, що депутати цього не врахували, коли ділили земельні ділянки під забудову і проголосували, забувши при тому, що це – молода сім'я, житель Зеленської сільської ради, з молодого спеціаліста став уже досвідченим спеціалістом, із "стажем" за тривалий період перебування на черзі для одержання земельних ділянок під забудову.
Пояснюють в сільраді мотив відмови тим, "що мама продала земельну ділянку". Насправді, це була половина земельної ділянки, для того, щоб допомогти доньці розпочати будівництво власного житла. Бог дає можливість молодій сім'ї жити окремо. І мама вчинила так, а не інакше.
Діти не несуть відповідальності за батьків. А батьки відповідають за дітей і онуків. Бо це їх покликання – бути відповідальними.
Прикро, що маму засуджують за те, що Бог дав можливість будувати хату доньці в той час, коли самі депутати (майже кожен) отримали земельні ділянки для себе або для родини, декому перепало по дві.
Після сесії пройшло десять днів, після чого рішення депутатів набирають сили і чинності. У сільській раді гамірно. Щасливчики витягують номерки, де будуть стояти їхні будинки. Усе конфіденційно і покрито пеленою таємничості. Бо Закон дозволяє не розголошувати таємниці, що 18-річним виділена земля під забудову, а молоді сім'ї, які мають по двоє дітей і стоять більше восьми років на черзі, лишилися з великою діркою від бублика. Адже не тільки у Андрія така ситуація.
Валентина БОГДАНОВИЧ.
Редакція попросила прокоментувати ситуацію Зеленського сільського голову Олександра Паровенка. Ось що він пояснив:
– Ознайомившись з листом гр. Богданович Валентини Андріївни, повідомляємо, що згідно із записами у погосподарських книгах гр. Богданович В. А. як жителька чи власник домоволодіння, домогосподарства, землеволодіння на території Зеленської сільської ради не зареєстрована.
Коли бракує гласності і прозорості
Залишити коментар