Розмова у поїзді…За вікном поїзда хилився до спочинку осінній день. Гурт жінок, що з повними кошиками й відрами грибів зайшов у вагон, почав жваву розмову. Кожна з жіночок, наче справжня народна цілителька, навперебій розповідала про те, як позбутися тих чи інших хвороб.
Окремі з них мені навіть вдалося записати на журналістський диктофон. Одна із пасажирок, що сиділа біля вікна, промовила:
– Я вам скажу так: не треба сліпо довіряти препаратам, що пропонують в аптеках. По-перше, ці ліки дорогі і не кожному по кишені, а по-друге, ми не знаємо, чи вони допоможуть.
– Тоді що робити, коли хвороба так дошкуляє, що й світ не милий? Чим, скажіть, лікуватися, якщо тебе мучить остеохондроз?
– Хіба мало народних, добре перевірених на практиці рецептів? Ось я десь читала, що коли «тріщить» у шиї, болять плечі, руки вночі терпнуть, спина мучить і хребет, допоможуть груша і селера. Робіть чай із пагінців груші. 2–3 подрібнені молоді гілки завдовжки 10–15 сантиметрів покласти у чайник чи каструлю. На 1 літр води вистачить одного пагінця. Довести до кипіння, потім потримати на слабенькому вогні. І лікуйтеся на здоров’я!
– Невже ота гілочка з груші може вилікувати цю хворобу? – засумнівалася сусідка.
– Ще й як! Сама випробувала на собі і, як бачите, тепер і в ліс ходжу.
До гурту підсіла ще одна жінка. У її очах спалахнула цікавість. Прислухалася до розмови. А потім мовила:
– Чула, що часник і кефір, якщо вживати їх регулярно, допомагають у холодну пору року підтримувати імунітет. Це, щоб не захворіти на грип. Заливають кілька розчавлених зубків часнику на ніч склянкою кефіру або кисляку. Наступного дня випити настій за кілька разів.
– А для мозку теж часник дуже корисний, – додала інша пасажирка, що сиділа до цього часу мовчки. – Головку часнику заливають склянкою соняшникової олії, ставлять в холодне місце на добу, потім додають одну чайну ложку лимонного соку. Вживають по одній столовій ложці за тридцять хвилин до їжі один раз на день. Так вживають місяць. А коли приймати цю суміш упродовж трьох місяців, то вона допоможе очистити судини головного мозку.
На якусь хвилину жінки, що сиділи із повними кошиками грибів, замовкли. Та не надовго.
– О, я пригадала, – раптом озвалася ще одна «знахарка». – Читала, що натуропат Олена Світко радить для лікування від усіляких недуг та порушень травлення, навіть застарілих і складних, татарське зілля, або аїр. Коріння його – це чудові ліки від депресії, виразок шлунка.
– А як вживати це чудодійне коріння?
– Я розмочую коріння аїру у холодній воді. Подрібнюю і сиплю одну ложку зілля до склянки води. Залишаю на ніч. Зранку легко розігріваю на водяній парі.
– Чи треба кип’ятити? – поцікавилася сусідка.
– Ні, не треба. Кип’ятіння руйнує лікувальні властивості рослини. Пити по одному ковтку перед і після їжі, тобто шість ковтків на день.
Жінки пригадували різні випадки, як і чим можна лікувати відомі їм хвороби. Наводили приклади, що навіть звичайний лопух може допомогти здолати хворобу. Треба тільки знати точний рецепт, властивість рослини.
Одна з тих, що тримала кошик з грибами, й собі хотіла до цієї «народної аптеки» додати рецепт.
– При запаленні кишківника, дисбактеріозі, гастриті та виразці шлунка дуже допомагає настій кореня калгану, – сказала жінка. – Треба одну склянку кореня калгану залити півлітрою горілки і настояти у темному місці протягом трьох тижнів, а тоді вживати по одній столовій ложці двічі на день за півгодини до їди.
– А знаєте, жіночки, що з цього зілля ще й виготовляють калганівку.
– І пити її можна? – спохватилася жінка, що уважно слухала сусідку.
– Та ні. То – для ліків. Для цього беруть сто грамів висушеної трави і корінь калгану заливають півлітрою самогонки і настоюють у темному місці при кімнатній температурі. Такий настій уживають, аби запобігти ангіні, стоматиту, застуді та іншим хворобам.
Жінки, що їхали в поїзді, ще довго розповідали про рецепти, пригадували цікаві випадки зі свого життя. Мова йшла і про «козацький женьшень», тобто корінь калгану, який, коли його постійно вживати, продовжує життя майже на чверть століття.
– Я знаю, що корінь калгану, коли його повісити над порогом, є своєрідним оберегом: людина, на думці у якої є щось лихе, не зможе зайти в хату. Правда, корінь треба кожного року брати новий, а старий, сповнений негативної енергії, спалювати подалі від дому, – сказала одна з них.
– Не знаю про корінь калгану, але, що стосується кропиви, то вона надзвичайний «лікар». Але про це розкажу вам, жіночки, вже тоді, коли будемо їхати по гриби наступного разу.
Розмову підслухав і записав
Степан СКОКЛЮК.
Залишити коментар