Буде - не буде?Людей останніми тижнями тільки й лякають пророцтвом якогось «оракула Шамбали». Лама з монастиря Г’яндрек передрік, що 21 грудня о 8-й ранку за київським часом почнеться проходження Землі через галактичну «нульову смугу», де жодна енергія не існуватиме.Тобто настануть повна й непроглядна темрява та абсолютна тиша, у якій не поширюватимуться звуки. І так триватиме аж до 7 лютого 2013 року, а повне відновлення цивілізації настане наприкінці березня!
Деякі дуже вразливі та заможні люди навіть стали облаштовувати під землею справжні бункери, аби пережити ці місяці.
Однак це ще не всі неприємності, про які нас, землян, попереджають.
Нагадаємо: кінець світу свого часу планувався на 2009-й. Один — за пророцтвом Нострадамуса, інший – за книгою Пітера Лорі «Пророцтва про прийдешнього Месію та Армагеддон». Та його перенесли на 21 вересня цього року.
Ще один приклад – легенда про планету-привид Нібіру. Перша дата наближення космічної примари до Землі, оприлюднена американським астрономом та філософом Захарієм Сітчіним, передбачалась на 2085 рік. Згодом її перенесли на 2012-й, який часто поєднують із закінченням календаря племені майя...
Щоб дізнатися, які космічні загрози насправді нас чекають, ми говоримо з Богданом Новосядлим, доктором фізико-математичних наук, директором астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. Івана Франка.
– Богдане Степановичу, чимало пророцтв про кінець світу, як це не дивно, оприлюднені астрофізиками – скажімо, про планету-привид Нібіру, яка ось-ось зіткнеться з Землею, чи про астероїд Апофіс. Де тут правда?
– Апофіс – астероїд діаметром 300 метрів та масою 20 мільйонів мегатонн. Кожного року 13 квітня він
зближається із Землею, але жодної шкоди таке зближення нашій планеті не завдає. Проте орбіта Апофіса по-стійно змінюється. Через те найтісніше зближення з ним прогнозують 2029 року на відстань 36 тисяч кілометрів, а це – віддаль штучних геостаціонарних супутників Землі. Так, залежно від зміни орбіти цього астероїда, уже наступне зближення з ним 2036-го може призвести до зіткнення.
– І якщо це станеться, то що буде з нами через якихось 24 роки?
– Якщо воно станеться, в атмосферу вивільниться надзвичайно багато енергії – приблизно в 20 – 50 разів більше, ніж тоді, коли впав Тунгуський метеорит. Звісно, катастрофа буде локальна, хоча зараз невідомо, яка саме частина Землі потрапить у зону ураження. Відтак, якщо в епіцентрі опиниться місто, шансів у нього не залишиться...
– За яких обставин можна очікувати глобальної катастрофи?
– Вона можлива лише при падінні на Землю астероїда діаметром понад кілометр. Його падіння в Атлантику
спричинить цунамі, хвилі якого тричі обійдуть навколо Землі. Відбудеться викид в атмосферу величезної кількості газу та пилу, які ізолюють доступ сонячного проміння до нашої планети. Після чого настануть швидкі зміни складу атмосфери та
кліматичних умов на Землі.
Значна частина живих організмів вимре. Саме це сталось 65 мільйонів років тому внаслідок падіння астероїда, що утворив кратер Чіксхулуб і стер з лиця Землі динозаврів.
– А славнозвісний парад планет — як впливає він на людство?
– Парад планет – це коли по один бік від Сонця у вузькому секторі (10 — 30 градусів) збираються кілька планет. Розрізняють малий (до чотирьох планет) та великий (від шести і більше) парад.
Останній відбувається лише раз на 20 років. А от малий парад матимемо можливість спостерігати 23 грудня цього року. В одну лінію на небі вишикуються Юпітер, Нептун, Марс та Місяць.
Відстань між крайніми планетами на небосхилі становитиме 127 градусів, тому назвати його парадом планет можна хіба що дуже умовно. Звечора Юпітер буде на сході, а Марс на заході, але через годину останньої планети на небі вже не побачиш. Нептун охочі зможуть споглядати лише за допомогою телескопа. Відтак, що менше число планет у так званому параді, то частіше його можна спостерігати, і навпаки.
Жодної загрози чи фізичного впливу на Землю та людей це явище не матиме.
– Чи не може все це означати наближення кінця світу?
– До сьогодні жодне з віщувань не збулося. Як фахівець можу впевнено сказати, що немає жодних астрономічних даних про Апокаліпсис в осяжному для більшості сучасників майбутньому. Відтак найближчі чотири мільярди років нічого такого не прогнозують.
Можливі, однак, катастрофи
локального характеру, зумовлені космічними факторами – такими, як зіткнення Землі з астероїдами. Історичні факти падіння астероїдів на Землю свідчать про ве-
ликомасштабну руйнівну силу.
Наприклад, космічний велетень, десять кілометрів у діаметрі, який впав у Мексиканській затоці 65 мільйонів років тому, утворив на місці падіння Чіксхулубський кратер діаметром 180 кілометрів.
Таких глибоких «ран» від зіткнень у різних частинах Землі є близько сотні. Є вони й в Україні – Іллі-нецький у Вінницькій області, Бовтиський у Кіровоградській, Оболонський у Полтавській та інші.
Юлія ВІЛЬХОВСЬКА.
(«Експрес»).
Залишити коментар