Чарівна ніч Христового РіздваВечір перед Різдвом називають Святим вечором. Зранку в будинках готують страви для святкової вечері. У кожному будинку наряджають ялинку, прикрашають іграшками і гірляндами. Біля неї – сніп з необмолоченого зерна пшениці, так званий дідух. Наші предки, та й ми зараз віримо, що в ньому перебувають духи дідів-прадідів, заступників будинку.
Свята вечеря складається з 12-ти традиційних страв (12 місяців в році, 12 апостолів Христа), які ставлять на стіл, накритий білою скатертиною. У деяких областях Західної України під скатертину кладуть трохи сіна (частка яселек, в яких народився Бог).
Однією з головних страв є кутя, найголовніша обрядова їда. Її готують з товченої пшениці (зараз таку пшеницю можна купити в магазині). Заправляють кутю медом, добавляють горіхи, родзинки. Крім того, обов’язково на столі мають бути борщ з вушками (маленькі варенички з грибами), оселедець, голубці з тертої картоплі, грибна підлива, горох, квасоля, узвар (компот з сухофруктів), пампухи (пампушки), вареники з різними начинками (картопля, капуста).
Коли вареники готуються, можна в них вкласти декілька монет (вважається, кому попадеться вареник з монетою – той буде щасливий весь рік). Всі страви мають бути пісними. В той же час готують страви і на Різдво: голубці з м’ясом, холодець з м’яса і риби, всілякі салати і різні наїдки.
Як тільки на небі зажевріє перша зірочка, всі збираються на святкову вечерю. Якщо сім’я живе в приватному будинку, де є тварини, то перед Святвечором господар виносить на вулицю кутю і пригощає всіх тварин, які є в господарстві. Є повір’я, що на Різдво тварини розмовляють між собою. Господар входить в будинок, виголошується молитва, і всі сідають за стіл.
На столі запалюють свічку. Є і таке повір’я: якщо свічка горить рівно, то всі присутні за столом цього року будуть живі і здорові. Ще одна традиція на Різдво в Західній Україні: Свята вечеря – свято родинне, але на столі ставлять тарілку для гостя, якщо такий з’явиться. На вікні ставлять тарілку з кутею за померлих, щоб вони знали, що про них пам’ятають. Найстарший в сім’ї (дідусь, бабуся або батько, мати) три рази хрестить кутю, після чого поздоровляє всіх з Різдвом Христовим, і всі починають вечеряти. У деяких сім’ях збереглася традиція їсти з однієї тарілки, але зараз – це рідкість. За кутею куштують всі страви, які є на святковому столі.
Після вечері зі столу посуд не забирається, щоб духи могли прийти і повечеряти. Ніч перед Різдвом – це свята ніч, тому світло горить до ранку. У деяких областях в Західній Україні у ніч перед Різдвом, а в інших – лише на Різдво приходять колядники або вертеп (хлопчики або навіть парубки, переодягнуті як ангели, біси, воїни, смерть).
У ніч перед Різдвом ніхто не спить. Вранці всі збираються в церкву, де, відстоявши службу, довго співають колядки. Після служби розходяться по будинках і чекають гостей або самі йдуть відвідати родичів і знайомих. У містах і селах на Різдво перед церквою ставлять поміст, на якому розігрують сценки про народження Ісуса Христа. Різдво в Україні – це улюблене свято, яке чекають і люблять за святково прикрашену ялинку, можливість поколядувати, подивитися вертепи.
Першими провісниками народження Христа в різдвяних обрядах у давнину були діти та підлітки, які обходили ватагою багаті й бідні оселі, співаючи колядки. І в кожній хаті світлішало, людям ставало легше на душі. Колядників чекали з нетерпінням і щедро віддячували їм яблуками, горіхами, бубликами. Вважалося: чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде новий рік. Колядували, як правило, лише хлопчаки. Дівчатка у різдвяних обрядах участі не брали, оскільки, за давнім віруванням, на великі свята першими мають з’являтися представники чоловічої статі.
Наступний за Різдвом день – свято Богородиці. Особливо шанували його жінки, оскільки воно пов’язано з Божою Матір’ю. Було за звичай у цей день відвідувати жінок, які приймають пологи, а також справляти обіди та панахиди за померлими рідними та близькими.
Різдво Христове – це свято любові. Любов, котру принесло на землю Різдво, зобов’язує нас до внутрішнього відродження, до оновлення усього сущого: людини, сім’ї, нації, держави, всесвіту. Різдво Христове закликає нас шанувати всі творіння Божі, оберігати природу – ріки, поля, ліси, тваринний світ, охороняти їх від винищення й забруднення.
На поріг сіла зіронька ясна,
Повіла про чудесну новину:
Ранком зоряним Діва Марія
Віднайшла в яслах Божого Сина.
Різдвянії засяяли вісті –
Двері скрипнули враз споконвічні,
Відчинились любові назустріч,
Поєднали серця всюди людські.
Запалала свіча так блаженно,
Охрестила Різдво милосердно.
Земле, святом милуйся найкращим,
Щастям-даром ділись Новорічним.
Різдвяна ніч – чарівна і прекрасна –
У Новорічній заграві небес.
У сяйві зір вогонь очей не гасне,
В Христових наспівах – тепло
сердець.
Різдвяна ніч дарує Божу ласку –
Так радісно і світло на душі!
Округа зодяглась в зимову казку –
Месія-Спас явився на Землі…
Іван ЯРОШИК.
Я маленький пастушок, загорнувся
в кожушок,
На скрипочці граю, вас усіх вітаю!
А ви, люди, чуйте, коляду готуйте,
Яблучка, горішки – дітям для потішки.
Ой, ішла Коляда вулицями в місті
У стрічках сріблястих, в гарному
намисті.
Іскорки веселі на сніг розсипала.
"Божий Син родився!" – усіх сповіщала.
Під обрусом сіно, на обрусі – свічка,
На всю хату пахне свіжа паляничка.
На радість дорослим, на втіху малечі
Йде до вас у гості Святий добрий
вечір.
Веселого Різдва!
Залишити коментар